The Telegraph: Лондон може спорядити війська до Гренландії

Джерело: The Telegraph

За даними ЗМІ, влада Великої Британії веде переговори з європейськими союзниками щодо можливого розгортання у Гренландії військових сил для охорони Арктики на тлі заяв президента США Дональда Трампа про небезпеку захоплення острова Росією або Китаєм.

Військове командування розробляє плани можливої місії НАТО на данському острові, контроль над яким прагне встановити Трамп, пише британська газета з посиланням на джерела в уряді.

Для підготовки такої місії британські посадовці зустрічалися з колегами з Німеччини та Франції. Плани наразі перебувають на ранній стадії опрацювання і можуть передбачати направлення солдатів, військових кораблів та літаків для захисту Гренландії від Росії і Китаю.

Водночас європейці сподіваються, що суттєве посилення їхньої присутності в Арктиці переконає Трампа відмовитися від планів анексії стратегічно важливого острова, який є автономною територією Данії. Це дозволило б йому заявити американським платникам податків про власну перемогу та стверджувати, що Європа взяла на себе більшу частину витрат на безпеку регіону.

За словами співрозмовників The Telegraph, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер погодився з необхідністю заходів для захисту Арктики.

Ми підтримуємо погляд президента Трампа — необхідно стримувати зростаючу агресію Росії на Крайній Півночі та зміцнювати євроатлантичну безпеку, — зазначило джерело.

Додамо, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен різко зреагувала на останні заяви з Вашингтона щодо Гренландії, зокрема слова президента США Дональда Трампа та його радника Стівена Міллера. За даними джерел, саме коментарі Міллера стали для Копенгагена особливо шокуючими.

Зокрема, Міллер публічно не виключив можливість застосування США військової сили для встановлення контролю над Гренландією, поставив під сумнів право Данії на острів і заявив, що Гренландія “очевидно має бути частиною Сполучених Штатів”. Такі висловлювання, як зазначає видання, зруйнували спроби Фредеріксен протягом тривалого часу не реагувати на подібні сигнали з боку Трампа.

Дипломатичні й військові джерела повідомляють, що заява Міллера справила сильне враження на данську прем’єрку та спричинила нервову реакцію серед європейських лідерів. Вони сприйняли ці слова разом із попередніми твердженнями Трампа про “життєву необхідність” Гренландії як реальну загрозу.

У відповідь європейські уряди почали неформальні консультації щодо можливих кроків. Серед ідей – посилення присутності НАТО для стримування впливу Китаю і Росії або пропозиції США економічної співпраці, зокрема доступу до гренландських корисних копалин. Водночас у Європі дедалі більше схиляються до того, що конфронтації з Трампом слід уникати й робити ставку на переговори.

Новий виток заяв про Гренландію викликав у європейських столицях розгубленість і розбіжності в реакціях. Лише шість країн ЄС публічно підтримали Данію, тоді як спільної позиції всіх 27 держав не вдалося досягти. За словами одного з європейських міністрів, надто жорстка критика Трампа може спричинити різку відповідь, але й слабка реакція несе свої ризики.

Частина європейських урядів закликає до стриманості, звертаючи увагу на заплановану зустріч держсекретаря США Марко Рубіо з данськими представниками. В Європі також розраховують, що американські законодавці, зокрема республіканці, можуть вплинути на Трампа й його оточення та знизити напруження.

Глава РФ Володимир Путін постає перед обмеженим часом для укладання мирної угоди в Україні, оскільки Кремль намагається скоротити бюджетний розрив для фінансування війни.

Протягом січня російські війська окупували 245 кв км української території, що майже вдвічі менше, ніж у грудні чи листопаді минулого року, повідомили аналітики DeepState.

Внаслідок російського удару по автобусу із шахтарями на Дніпропетровщині загинули 16 осіб, повідомив міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

Ввечері 1 лютого російський дрон атакував автобус одного із підприємств у Павлоградському районі, повідомили у ДСНС.

Лише за січень Росія випустила проти України більше 6000 ударних дронів, близько 5500 керованих авіаційних бомб та 158 ракет різних типів. Практично все це, зазначив президент Володимир Зеленський, було проти енергетики, залізниці, інфраструктури.