The Times: Нова угода про надра більше схожа на спробу Трампа принизити Зеленського

Джерело: The Times

Видання The Times проаналізувало новий варіант масштабної угоди про корисні копалини України і назвало це черговою спробою принизити президента України Володимира Зеленського.

Новий проєкт угоди назвали у виданні спробою адміністрації президента США Дональда Трампа захопити контроль над природними ресурсами країни як ціну за посередництво в припиненні вогню.

“Переконаний у слабкості України, зневажаючий президента Зеленського і розгніваний мільярдами доларів допомоги, наданої Києву адміністрацією Джо Байдена, Трамп намірився повернути все це і навіть більше”, — пише автор публікації Г’ю Томлінсон.

Він вказує, що протягом кількох днів представники Білого дому стверджували, що угоду щодо ресурсів між Україною і США підпишуть найближчим часом. Тепер можлива причина затримки і ціна припинення вогню можуть стати більш ясними.

“Попри те, що Москва не подає ознак припинення військових дій в Україні, американські переговірники, очевидно, намагаються домогтися від Києва ще більших поступок”, – наголошує автор.

Втім корисливий підхід команди Трампа у відносинах з Україною не став несподіванкою, адже його політика “продиктована упевненістю”, що світ, зокрема Європа, “обдирала” США роками.

За словами журналіста, тижні, що минули з дня повернення Трампа до Білого дому, протверезили союзників Америки, однак для України вони стали руйнівними.

Також він зазначає, що з моменту “катастрофічної” зустрічі Зеленського і Трампа в Овальному кабінеті 28 лютого “амбіції США щодо своєї частки в післявоєнній Україні зросли”.

“Як буде реалізовано угоду зі США, навіть якщо Україна погодиться на чергове приниження, — це вже інше питання”, – вказує видання.

Так, попри впевненість віцепрезидента США Джемса Ді Венса в тому, що американський фінансовий інтерес сам по собі є гарантією безпеки, у проєкті угоди не продумано, як США забезпечать контроль над нафтовими свердловинами, шахтами й інфраструктурою України, щоб роялті надходили до Вашингтона.

Однак, журналіст наголосив, що примус Києва до нових поступок у той час, як російські ракети продовжують бити по Україні, не наближає режим припинення вогню.

“І нічого не робить для розблокування енергетичних багатств України — ні для її власної вигоди, ні для вигоди Трампа”, — підсумовує Г’ю Томлінсон.

Нагадаємо, Перша віцепрем’єр-міністерка — Міністерка економіки України Юлія Свириденко підтвердила, що український уряд отримав від США проєкт Угоди щодо корисних копалин.

За її словами, Україна формує свою позицію щодо угоди США про корисні копалини. Вона додала, що коли буде необхідно, то будуть консультації з Верховною Радою.

“Будь-які публічні дискусії щодо цієї угоди наносять тільки шкоду. І заважають нести конструктивну дискусію з американськими партнерами. Як тільки буде досягнуто консенсус ми вийдемо з публічною позицією”, – вважає Свириденко.

За словами народного депутата Олексія Гончаренка, угоду розробляють США, Україна не була долучена до розробки.

Ймовірні умови договору

Напередодні, 27 березня, народний депутат Ярослав Железняк повідомив про новий варіант документа. Нардеп стверджує, що читав цей документ.

За його словами, американська сторона пропонує, щоб більшість в управлінні фондом становили представники США (3 з 5 членів), всі нові інвестиційні проєкти спочатку пропонуватимуться американській стороні та будь-які зміни відбуватимуться за домовленістю з американською стороною.

Разом з тим, в тексті немає пунктів про АЕС та порти, йдеться про видобуток державних і приватних компаній. Але також немає гарантій безпеки від США.

Про схожі умови писало й видання Financial Times. За їх даними, США наполягають на укладенні масштабної угоди, що передбачає контроль над критично важливими мінеральними та енергетичними ресурсами України. Водночас документ не містить жодних гарантій безпеки для Києва.

Підписання угоди

Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що документ можуть підписати вже наступного тижня, однак українська сторона наголосила, що наразі вивчає юридичні аспекти та готує контрпропозицію.

Раніше ЗМІ інформували, що Сполучені Штати та Україна наближаються до підписання довгоочікуваної угоди про рідкісноземельні метали, котру відтермінували після напруженої зустрічі президентів у п’ятницю.

20 березня президент США повідомив, що Вашингтон “дуже скоро” підпише угоду з Україною про рідкісноземельні метали. Він заявив, що Україна та США найближчим часом підпишуть угоду про розробку українських рідкісноземельних металів. Відповідний документ був готовий до підписання, однак, церемонія, яка мала відбутися у Білому домі, зірвалася через публічну сварку між Трампом та президентом Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті.

Та у четвер глава Білого дому наголосив, що найближчим часом підпише указ “про значне збільшення виробництва критичних та рідкісноземельних мінералів”.

Вже 24 березня Трамп поінформував, що українська та американська сторони уклали угоду про рідкісноземельні метали. Нині очікується підписання документа. Також, за словами глави США, між Києвом і Вашингтоном тривають перемовини щодо власності на електростанцію — ймовірно, мовиться про окуповану росіянами ЗАЕС.

Додамо, нещодавно стало відомо, що глава США висунув умови для підписання угоди з Україною щодо рідкісноземельних металів: Київ має домовитися з Москвою про швидке припинення вогню та розпочати переговори.

Президент США Дональд Трамп заявив, що президент України Володимир Зеленський хоче відмовитися від угоди про корисні копалини, і це може призвести до великих проблем.

За даними аналітиків, російські підрозділи просунулися на двох напрямках фронту.

31 березня відзначається Міжнародний день видимості трансгендерів та Міжнародний день декольте. За церковним календарем вшановують пам’ять преподобного Іпатія Чудотворця.

За даними синоптиків, у понеділок, 31 березня, в низці областей України очікуються опади у вигляді дощу.

Господарський суд Києва ухвалив рішення, за яким НЕК “Укренерго” має виплатити 110 млн грн ТОВ “Одеська обласна енергопостачальна компанія” (“ООЕК”), а також компенсувати інфляційні втрати та 3% річних.