Трамп хоче в Білому домі укласти мирну угоду між Вірменією та Азербайджаном – WP
Джерело: The Washington Post
Президент США Дональд Трамп 8 серпня прийме лідерів Вірменії та Азербайджану у Білому домі, намагаючись посприяти укладенню мирної угоди між двома країнами.
Напередодні про зустріч президента Азербайджану Ільгама Алієва і прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна повідомляв журналіст Алекс Рауфоглу.
Джерела The Washington Post у Білому домі повідомили, що можливо, що мирна угода між Азербайджаном і Вірменією буде оголошена під час зустрічі лідерів цих країн з Трампом у п’ятницю.
Президент Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії зустрілися минулого місяця в Об’єднаних Арабських Еміратах для проведення мирних переговорів, але тоді не оголосили жодного рішення, хоч заявляли до цього, що розробили попередню угоду.
Азербайджан і Вірменія перебувають у стані війни після проголошення незалежності понад 30 років тому. У 2020 та 2023 роках Азербайджан у результаті воєнних дій повернув контроль над Нагірним Карабахом.
В жовтні перед президентськими виборами у США Трамп пообіцяв у Truth Social “захищати переслідуваних християн” і розкритикував свою опонентку Камалу Гарріс за те, що вона “нічого не зробила, коли 120 000 вірменських християн зазнали жахливих переслідувань і були вимушено переміщені”. Трамп заявив, що докладе зусиль, щоб “зупинити насильство та етнічні чистки, і ми відновимо мир між Вірменією та Азербайджаном”.
The Washington Post вказує, що прагнення президента США спрямовані на припинення міжнародних конфліктів — і отримання за це визнання.
У червні Трамп відсвяткував мирну угоду, укладену за посередництва США між Демократичною Республікою Конго та Руандою, підписавши її в Овальному кабінеті.
“За кілька коротких місяців ми досягли миру між Індією та Пакистаном, Індією та Іраном, а також між ДРК та Руандою, а також між декількома іншими країнами”, — заявив тоді Трамп.
Американського лідера номінували на Нобелівську премію миру багато світових лідерів, які прагнули так відсвяткувати миротворчі зусилля Трампа і завоювати його прихильність.
Минулого тижня віцепрем’єр-міністр Камбоджі заявив, що країна висуне кандидатуру Трампа, а прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху в липні заявив, що висуває Трампа на премію. У червні Пакистан оголосив, що висуває Трампа після його зусиль з досягнення миру в конфлікті між Пакистаном та Індією.
Нобелівську премію миру вручають в грудні.
- Росія пришвидшила комплектування своєї військової бази в Ґюмрі (Вірменія) з метою посилення військово-політичного тиску на країни Південного Кавказу.
- Вірменія може остаточно вийти з Організації Договору про колективну безпеку, якщо країни-члени, зокрема Росія, не зроблять чіткої політичної заяви стосовно дій Азербайджану. Відповідну заяву зробив заступник міністра закордонних справ Вірменії Ваан Костанян.
- Президент Азербайджану Ільхам Алієв відповів на запитання українського журналіста Дмитра Гордона, який попросив дати пораду Україні щодо окупованих територій. Алієв наголосив, що Україна ніколи не повинна миритися з окупацією, як це було і з Азербайджаном.
Cудноплавні компанії дедалі обережніше ставляться до проходу через Ормузьку протоку, навіть за схемою, яку координують американські військові. Після серії іранських атак на судна перевізники сумніваються, що маршрут біля узбережжя Оману можна вважати безпечним.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц застеріг адміністрацію Дональда Трампа від втручання у німецькі вибори. Його заява пролунала після оголошення грантової програми Держдепу США для європейських організацій, близьких до MAGA-порядку денного.
Національна асамблея Франції підтримала законопроєкт, який дозволяє асистовану смерть для дорослих із тяжкими невиліковними хворобами на пізній або термінальній стадії. Перед набуттям чинності частину норм має перевірити Конституційна рада.
Збройні сили США розпочали нову хвилю ударів по іранських військових об’єктах після ранкової атаки на острів Великий Томб біля Ормузької протоки. У CENTCOM заявили, що цілями стали спроможності Ірану, які використовувалися для загроз судноплавству.
Білий дім розглядає можливість оприлюднити чутливі розвіддані про Китай і потенційні ризики для виборчої системи США. Частина посадовців адміністрації Трампа побоюється, що ці матеріали можуть бути подані так, ніби Пекін впливав на результат виборів 2020 року.