Три країни ЄС не підтримують санкції щодо «тіньового флоту» Росії – FT
Джерело: Financial Times
Три країни ЄС виступили проти запровадження санкцій щодо так званого “тіньового флоту” Росії, який складається з напівлегальних нафтових танкерів. Греція, Кіпр і Мальта виступили проти рішення про посилення санкцій проти танкерів.
Ці судна Росія використовує для транспортування нафти з неперевіреною страховкою та туманними структурами власності.
Представники цих країн побоюються, що через санкції судноплавні оператори вдаються до ще більш непрозорих дій, щоб приховати свій флот. Це, своєю чергою, може збільшити ризик великих морських катастроф та негативно вплинути на судноплавний сектор в цілому.
Розбіжності серед країн Євросоюзу щодо санкцій проти “тіньового флоту” РФ свідчать про складність у формуванні єдиної позиції щодо Росії.
Розбіжності між країнами ЄС стосовно масштабу санкцій можуть пояснюватися їхніми власними економічними і політичними інтересами. Проте відсутність ідеологічного протистояння свідчить про можливість досягнення компромісу в цьому питанні.
У пакеті санкцій також важливе включення персональних санкцій проти осіб, причетних до депортації українців з окупованих територій та виробництва зброї.
- У шведському МЗС б’ють на сполох через те, що Росія використовує непридатні для плавання судна у Балтійському морі, що може призвести до екологічної катастрофи.
- Російська нафта знову продається за ціною, значно вищою аніж 60 доларів за барель – граничну ціну, встановлену країнами G7 у спробі позбавити РФ доходів для подовження повномасштабної війни проти України.
- У квітні імпорт російської нафти в Індію зріс до дев’ятимісячного максимуму, відновившись після зупинення через санкції. Зростання імпорту відбулося завдяки постачанню танкерами найбільшої російської судноплавної компанії “Совкомфлот”, які не були підсанкційними.
- Після понад двох років з моменту російського вторгнення в Україну остаточно стало зрозуміло, що запроваджені Заходом санкції проти РФ не працюють так, як це планувалося. Причиною цьому стало те, що за останні три десятиліття змінилися економіки світу.
Україна висловила готовність обмежити чисельність своїх Збройних сил 800 тисячами військовослужбовців заради досягнення миру з Росією в межах мирного плану США, повідомили високопосадовці, близькі до президента Володимира Зеленського. За їхніми словами, серед спірних питань залишаються територіальні положення та гарантії безпеки з боку США.
Американський посадовець заявив, що Україна погодилася на мирну угоду щодо завершення війни з Росією, і залишилося врегулювати лише “незначні деталі”. Водночас президент Володимир Зеленський наголосив, що шлях до мирних домовленостей потребує додаткової роботи.
В Україні вперше відбулася зустріч робочої групи держав-учасниць Коаліції спроможностей з розмінування – міжнародної платформи, яка координує підтримку нашої держави в бойовому та гуманітарному розмінуванні. У заході взяли участь 43 делегати з 14 країн і 4 міжнародних організацій.
25 листопада президент Володимир Зеленський у розмові з главою Фінляндії Александром Стуббом скоординував позиції стосовно мирних зусиль.
Російська влада активно розширює практику конфіскації майна як спосіб швидкого поповнення бюджету на тлі економічної кризи та зростання дефіциту. Якщо раніше конфіскація застосовувалася переважно у справах про корупцію, тепер підстави охоплюють “фейки”, дезертирство, участь у “небажаних організаціях”, диверсії та неправомірний доступ до інформації.