ЦПД: Росія розгорнула нову хвилю дезінформації проти України напередодні зустрічі на Алясці

Джерело: ЦПД

Російська пропаганда розгорнула кампанію зі звинувачення України у начебто порушенні нею норм міжнародного гуманітарного права напередодні зустрічі президента США Дональда Трампа з російським главою Володимиром Путіним на Алясці.

Так, нині пропагандисти заявляють про нібито завдання Збройними Силами України ударів по цивільному населенню РФ, “підготовці провокацій з використанням західних медіа, концентрації українських спецпризначенців на деяких ділянках кордону” тощо.

Крім того, ФСБ поширює інформацію про буцімто знищення разом з міноборони РФ “виробництва українських далекобійних ракет “Сапсан”, якими Україна нібито планувала завдати удару по Москві, Мінську та стратегічних об’єктах вглибині РФ “з дозволу НАТО”.

Ці маніпуляції мають на меті зменшити міжнародну підтримку України, виставити її як державу-терориста та агресора, підірвати підтримку України, й обґрунтувати відмову кремля від будь-яких мирних ініціатив, зокрема щодо припинення вогню, – наголосили у ЦПД.

У Центрі також нагадали про активізацію дезінформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію України в інфополі Глобального Півдня та Заходу, з метою применшення ролі України через дискредитацію керівництва держави на тлі переговорного процесу.

Раніше стало відомо, що російський диктатор Володимир Путін готує для зустрічі з президентом США Дональдом Трампом певні “історичні матеріали”, які нібито мають виправдати війну Росії проти України.

Мова про географічні карти, які, за задумом Путіна, мають довести Трампу, що Україна нібито “штучна держава”, сформована за рахунок територій інших країн. Це начебто має виправдати військову агресію кремля проти України та претензії РФ на українські території, – повідомили в ЦПД.

У Центі наголосили, що такі псевдоісторичні спекуляції – типовий прийом російської пропаганди, до якого неодноразово вдавався у публічних виступах і сам Путін. Подібний підхід є неприпустимим з погляду міжнародного права, у якому чітко зафіксовані принципи територіальної недоторканості, непорушності кордонів та незаконності застосування сили або погрози силою.

Більшість сучасних країн або їх частин у минулому входили до інших держав. Це стосується і нинішньої РФ, яка свого часу була частиною Золотої Орди, а багато нинішніх територій РФ у минулому належали іншим державам – Німеччині, Швеції, Фінляндії тощо. Утім, жодні історичні факти, а тим більше псевдоісторичні фантазії, не можуть бути підставою для територіальних зазіхань і не виправдовують збройну агресію проти інших країн, – мовиться у повідомленні.

12 серпня речниця Білого дому Керолайн Левітт поінформувала, що зустріч президента США Дональда Трампа з главою РФ Володимиром Путіним відбудеться в Анкоріджі.

Левітт наголосила, що президент США “налаштований зупинити вбивства”.

Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що зустріч президента США Дональда Трампа та глави РФ Володимира Путіна, котра відбудеться у п’ятницю на Алясці, стане важливим тестом на шляху до завершення російсько-української війни.

Додамо, Кремль прокоментував анонсовану зустріч президента США Дональда Трампа з диктатором РФ Володимиром Путіним на Алясці, пославшись на російські наративи про історичні претензії Росії на американський півострів.

Спеціальний представник президента США Стів Віткофф підсумував перебіг консультацій щодо потенційної мирної угоди за участі України, Росії та європейських партнерів.

Триває 1398-ма доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ (вбиті та поранені) перевищили 1,1 млн осіб.

Протягом минулих трьох днів українська делегація провела низку продуктивних і конструктивних зустрічей з американськими та європейськими партнерами, заявив секретар РНБО Рустем Умєров.  Він повідомив, що сторони обговорили чотири ключові документи у Флориді.

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем вважає, що президент США Дональд Трамп має різко посилити тиск на Росію, якщо Кремль відмовиться від мирної угоди з Україною.

З 1 червня з прифронтових територій до більш безпечних областей евакуювали майже 147 тисяч осіб, серед них більш ніж 16,5 тисяч дітей та понад 5 тисяч осіб з обмеженою мобільністю.