Туреччина просить США продовжити виняток для закупівлі російського газу – ЗМІ
Джерело: Bloomberg
Туреччина веде переговори про продовження санкційного винятку США, який дозволяє їй купувати природний газ у Росії. Як повідомили турецькі посадовці, дія нинішнього дозволу завершується 20 березня, і Анкара активно працює над його пролонгацією.
За даними національного енергетичного регулятора, понад 45% імпорту газу Туреччиною у 2023 році припадало на Росію. Ці постачання були критично важливими під час холодної зими й залишатимуться ключовими влітку, оскільки очікується зменшення виробництва електроенергії на гідроелектростанціях.
Міністр фінансів Туреччини Мехмет Шимшек цього тижня проведе телефонну розмову з главою Мінфіну США Скоттом Бессентом, аби офіційно попросити про продовження санкційного винятку.
Санкції проти Gazprombank JSC, основного каналу платежів за російський газ, США запровадили в листопаді 2023 року, щоб скоротити доходи Москви від експорту енергоносіїв. Водночас Вашингтон зробив винятки для ключових імпортерів, зокрема Туреччини та Угорщини.
Міністерства фінансів та енергетики Туреччини поки що утримуються від офіційних заяв щодо ситуації.
Міністр енергетики та природних ресурсів Туреччини Алпарслан Байрактар раніше заявив, що запроваджені США санкції проти “Газпромбанку” безпосередньо вплинуть на Туреччину. Він нагадав, що Росія залишається одним із ключових постачальників газу для країни, що робить співпрацю з Газпромбанком “особливо важливим”.
Заява турецького міністра посилює напругу між США та країнами Європи – які продовжують купувати російський газ – через запроваджені минулого тижня санкції проти “Газпромбанку”, який залишався основним для переведення платежів після того, як щодо інших банків РФ запровадили обмеження через повномасштабне вторгнення в Україну.
Росія є найбільшим постачальником газу до Туреччини. До прикладу, у 2023 році 42% газу Туреччина імпортувала саме з РФ.
Угорщина, яка також продовжує купувати російський газ, теж розкритикувала санкції проти “Газпромбанку”, мовляв, це – загроза енергетичній безпеці.
Зокрема глава МЗС Угорщини Петер Сіярто минулого тижня заявив, що вони знайдуть рішення для продовження імпорту після перемовин у Стамбулі на рівні міністрів енергетики.
- Бюро ЄС із боротьби з шахрайством (OLAF) ініціювало розслідування щодо можливого реекспорту російської нафти через турецькі порти до країн ЄС.
- Австрійська нафтогазова компанія OMV Gas Marketing & Trading GmbH розірвала довгостроковий контракт з російським “Газпромом” на постачання газу, укладений у 2006 році. Угода мала діяти до 2040 року.
- Російський “Газпром”, втративши дві третини експорту та отримавши рекордний збиток у своїй історії, продовжує зазнавати проблем на одному з останніх великих ринків продажу газу.
- Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європейський Союз може розглянути можливість заміни російського експорту скрапленого природного газу (СПГ) американським.
4 грудня під час 20-го засідання Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту ухвалив рішення про внесення ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. Загальна кількість українських об’єктів у Списку культурних цінностей під посиленим захистом зросла до 46.
Повномасштабна війна РФ проти України спричинила безпрецедентні руйнування природного середовища, знищення екосистем і масштабне забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів. За даними Державної екологічної інспекції, станом на сьогодні сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн, що є найбільшими ековтратами, зафіксованими в Європі за сучасної історії.
Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак, який залишив посаду наприкінці листопада, продовжує обіймати щонайменше дев’ять посад у державних органах та консультативних радах.
Ще семеро українських дітей – шість хлопчиків і одна дівчинка – були повернуті до своїх родин у межах ініціативи з повернення депортованих дітей. З цієї нагоди перша леді США Меланія Трамп оприлюднила заяву, у якій оцінила зусилля учасників процесу.
Президент Франції Емманюель Макрон під час зустрічі з главою КНР Сі Цзіньпіном запропонував запровадити мораторій на удари Росії по енергетичній інфраструктурі України під час зимового періоду.