Туреччина просить США продовжити виняток для закупівлі російського газу – ЗМІ

Джерело: Bloomberg

Туреччина веде переговори про продовження санкційного винятку США, який дозволяє їй купувати природний газ у Росії. Як повідомили турецькі посадовці, дія нинішнього дозволу завершується 20 березня, і Анкара активно працює над його пролонгацією.

За даними національного енергетичного регулятора, понад 45% імпорту газу Туреччиною у 2023 році припадало на Росію. Ці постачання були критично важливими під час холодної зими й залишатимуться ключовими влітку, оскільки очікується зменшення виробництва електроенергії на гідроелектростанціях.

Міністр фінансів Туреччини Мехмет Шимшек цього тижня проведе телефонну розмову з главою Мінфіну США Скоттом Бессентом, аби офіційно попросити про продовження санкційного винятку.

Санкції проти Gazprombank JSC, основного каналу платежів за російський газ, США запровадили в листопаді 2023 року, щоб скоротити доходи Москви від експорту енергоносіїв. Водночас Вашингтон зробив винятки для ключових імпортерів, зокрема Туреччини та Угорщини.

Міністерства фінансів та енергетики Туреччини поки що утримуються від офіційних заяв щодо ситуації.

Міністр енергетики та природних ресурсів Туреччини Алпарслан Байрактар ​​раніше заявив, що запроваджені США санкції проти “Газпромбанку” безпосередньо вплинуть на Туреччину. Він нагадав, що Росія залишається одним із ключових постачальників газу для країни, що робить співпрацю з Газпромбанком “особливо важливим”.

Заява турецького міністра посилює напругу між США та країнами Європи – які продовжують купувати російський газ – через запроваджені минулого тижня санкції проти “Газпромбанку”, який залишався основним для переведення платежів після того, як щодо інших банків РФ запровадили обмеження через повномасштабне вторгнення в Україну.

Росія є найбільшим постачальником газу до Туреччини. До прикладу, у 2023 році 42% газу Туреччина імпортувала саме з РФ.

Угорщина, яка також продовжує купувати російський газ, теж розкритикувала санкції проти “Газпромбанку”, мовляв, це – загроза енергетичній безпеці.

Зокрема глава МЗС Угорщини Петер Сіярто минулого тижня заявив, що вони знайдуть рішення для продовження імпорту після перемовин у Стамбулі на рівні міністрів енергетики.

Поблизу Радомишля на Підкарпатті відкрили навчальний полігон “Ліпа” для української армії, побудований Королівством Норвегія. Польща є країною-господарем полігону, котрий також буде також місцем обміну українським досвідом у протидії російським безпілотникам.

Ввечері 1 жовтня російські війська вдарили по центральній частині міста Балаклія. Ракета влучила в землю біля житлової п’ятиповерхівки.

Експорт російської пшениці у липні–вересні 2025 року знизився на 29 % у річному вимірі – до 10,9 млн тонн. На цьому тлі прогноз постачань пшениці на зовнішні ринки у 2025 році зменшено до 43,4 млн тонн, зазначили у Службі зовнішньої розвідки України.

1 жовтня через російський обстріл енергетичної інфраструктури у Київській області в місті Славутич на об’єктах ДСП “Чорнобильська АЕС” виникла надзвичайна ситуація.

На Харківщині повернули до використання угіддя площею понад 1,7 тисячі гектарів. Станом на сьогодні це найбільша ділянка, розмінована оператором протимінної діяльності у межах державної програми компенсації вартості розмінування агроземель.