Туск: Польща працюватиме над зміцненням відносин зі США

Джерело: Reuters

7 листопада прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Варшава працюватиме над зміцненням своїх відносин зі Сполученими Штатами після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах.

Туск виступив перед від’їздом на саміт ЄС у Будапешті, на якому повернення Трампа до влади та розпад правлячої коаліції Німеччини будуть головними темами для розмови.

За його словами, одним із головних меседжів зустрічі буде необхідність зміцнення трансатлантичних відносин незалежно від того, хто очолює ті чи інші країни.

З президентом Трампом ми працюватимемо над зміцненням польсько-американських відносин, – сказав Туск. – Якщо ми очікуємо певних змін чи турбулентності в геополітиці та міжнародній ситуації, то і Європа, і Польща повинні ефективно дбати про найкращі можливі трансатлантичні відносини, – додав він.

Безпосередньо перед виборами в США Туск написав на платформі X, що незалежно від результату голосування, “ера геополітичного аутсорсингу закінчилася”.

Зауважимо, європейські лідери на зустрічі в Будапешті закликали Дональда Трампа підтримувати Україну, уникати торговельних війн та утриматись від порушень світового порядку, коли він вступить на пост президента США.

Стосунки Трампа з Європою були непростими ще під час його першого президентства, а його повернення зараз вносить невизначеність щодо подальшої підтримки Штатами України, яка бореться з повномасштабним вторгненням РФ.

Занепокоєння викликає і ставлення Трампа до НАТО і перспектива введення мит на експорт товарів з ЄС до США.

Я довіряю американському суспільству. Вони знають, що у їхніх інтересах бути твердими, коли мовиться про авторитарні режими. Якби США були слабкими з Росією, що б це означало для Китаю?, – сказав глава Євроради Шарль Мішель на зустрічі майже 50 лідерів Європи у Будапешті.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн сказала, що ЄС повинен об’єднатись, оскільки тепер жоден член Євросоюзу самостійно не впорається з майбутніми викликами.

У наших інтересах, щоб автократи цього світу отримали чітке повідомлення про те, що це не право сили, а верховенство закону є важливим, – сказала фон дер Ляєн щодо подальшої підтримки України.

Чимало європейських лідерів сказали, що з нетерпінням очікують співпраці з Трампом. Та є і ті, хто занепокоєний його майбутнім президентством, зокрема через питання торгівлі та грубу манеру спілкування Трампа з союзниками.

Президент Трамп відомий інколи своєю непередбачуваністю, своєю нестабільністю, тому нам потрібен діалог. Ми будемо прагнути діалогу, але не відмовимось від своїх принципів, – сказав прем’єр-міністр Люксембургу Люк Фріден.

Прем’єр Фінляндії Петтері Орпо вислови занепокоєність перспективою торговельної війни. Він закликав не допустити цього і спробувати вплинути на політику США і Трампа, аби той зрозумів, які ризики несе такий крок.

На саміт, який триває у столиці Угорщини, запросили не лише членів Євросоюзу, а й лідерів інших країн континенту, зокрема Великої Британії, які, як очікується, скажуть про те, що продовжать підтримувати Україну.

Глава НАТО Марк Рютте сказав, що важливо, аби війна в Україні розглядалась не лише як проблема для Європи. Він додав, що співпраця Росії та КНДР є загрозою не тільки для європейських членів НАТО, а й для США.

Вже ввечері 7 листопада відбудеться зустріч лише країн-членів ЄС, де розглянуть трансатлантичні питання. Ще однією темою стане Грузія, де на нещодавніх виборах до парламенту переможцями оголосили проросійську партію “Грузинська мрія”. ЄС заморозив заявку Грузії на членство в ЄС через загрозу демократії у країні.

У 2022 році Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ) створила департамент документування міжнародних злочинів, який фіксує випадки насильницьких зникнень, катувань і інших злочинів Росії проти українців. Зафіксовано 1887 викрадених осіб, але ця цифра постійно змінюється.

Обраний 47-м президентом США Дональд Трамп на кілька місяців відтермінував виконання своєї передвиборчої обіцянки завершити війну РФ проти України за “24 години”. Цю зміну європейські партнери розцінили як сигнал про те, що його адміністрація не планує негайно припиняти підтримку Києва.

У 2025 році Норвегія спрямує найбільшу військову допомогу у своїй історії — понад 2 мільярди євро — саме для України. Ці домовленості, зауважив глава Міноборони України, виведуть співпрацю на новий рівень.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 9 січня. З початку доби відбулося 144 бойових зіткнення.

Атака в Запоріжжі 8 січня призвела до найбільшої кількості цивільних жертв (загиблих та поранених осіб) в одному інциденті за майже два роки, що свідчить про серйозну загрозу для цивільних осіб через використання авіабомб у густонаселених районах, заявила Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні.