У Білому домі заявили, що вступ України до НАТО в найближчому майбутньому «малоймовірний»

Джерело: CNN

За словами координатора зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джона Кірбі, Україна все ще має виконати вимоги, перш ніж вона зможе приєднатися до НАТО.

“Ми віримо, що НАТО – це майбутнє України. Я маю на увазі те, про що альянс домовився ще в 2008 році, – сказав Кірбі. – Зараз є деякі реформи – належне врядування, верховенство права, політичні реформи – над якими Україна має працювати, і ми розуміємо, що важко працювати над деякими з цих реформ, коли ти перебуваєш у стані війни. Звичайно, вони зараз воюють. Отже, членство в НАТО в найближчому майбутньому – малоймовірне, оскільки це призведе до війни НАТО з Росією”.

Кірбі прокоментував слова Володимира Зеленського, який критикував дискусії щодо потенційного шляху до членства в НАТО.

“Так, є розчарування, є бажання швидко закінчити цю війну, і все це ми розуміємо, – сказав Кірбі. – Звичайно, ми поділяємо багато з цих занепокоєнь”.

Україна висловила готовність обмежити чисельність своїх Збройних сил 800 тисячами військовослужбовців заради досягнення миру з Росією в межах мирного плану США, повідомили високопосадовці, близькі до президента Володимира Зеленського. За їхніми словами, серед спірних питань залишаються територіальні положення та гарантії безпеки з боку США.

Американський посадовець заявив, що Україна погодилася на мирну угоду щодо завершення війни з Росією, і залишилося врегулювати лише “незначні деталі”. Водночас президент Володимир Зеленський наголосив, що шлях до мирних домовленостей потребує додаткової роботи.

В Україні вперше відбулася зустріч робочої групи держав-учасниць Коаліції спроможностей з розмінування – міжнародної платформи, яка координує підтримку нашої держави в бойовому та гуманітарному розмінуванні. У заході взяли участь 43 делегати з 14 країн і 4 міжнародних організацій.

25 листопада президент Володимир Зеленський у розмові з главою Фінляндії Александром Стуббом скоординував позиції стосовно мирних зусиль.

Російська влада активно розширює практику конфіскації майна як спосіб швидкого поповнення бюджету на тлі економічної кризи та зростання дефіциту. Якщо раніше конфіскація застосовувалася переважно у справах про корупцію, тепер підстави охоплюють “фейки”, дезертирство, участь у “небажаних організаціях”, диверсії та неправомірний доступ до інформації.