У Білорусі триває масштабна перевірка боєготовності армії – ЗМІ
Джерело: білоруські ЗМІ
У Білорусі триває масштабна перевірка боєготовності збройних сил, у межах якої мобілізовують військовозобов’язаних, а підприємства передають техніку у розпорядження армії. Військових, техніку та боєприпаси перевозять залізничними ешелонами.
З 18 лютого на станції Богатирьово під Мінськом формують залізничні ешелони, замовлені Міністерством оборони Білорусі. Зазначається, що протягом тижня вже підготували 48 пасажирських вагонів для перевезення військових, а також подали заявки на виділення вантажних вагонів для транспортування техніки, боєприпасів і спеціального обладнання.
За даними залізничників, пасажирські вагони розподіляються між стратегічно важливими військовими об’єктами. Зокрема, основні маршрути пролягають до:
- Озерища (120-та окрема гвардійська механізована бригада РБ),
- Борисова (72-й Об’єднаний навчальний центр ЗС Білорусі),
- Заслонова (19-та окрема гвардійська механізована бригада РБ),
- Лососно (6-та окрема гвардійська механізована бригада РБ),
- Слоніма (11-та окрема гвардійська механізована бригада РБ).
Загалом у межах перевірки може бути задіяно до 16 військових ешелонів. Станом на 25 лютого більшість вагонів уже доправили до військових частин, а 11 повернулися назад у Богатирьово.
Масштабну перевірку боєготовності Міноборони Білорусі анонсувало ще на початку лютого. Там зазначили, що маневри охоплюватимуть навчання та тренування на полігонах і незнайомих місцевостях.
Також у межах перевірки планують випробувати взаємодію розвідувальних та ударних безпілотних авіакомплексів із сухопутними підрозділами. Очікується активне використання засобів радіоелектронної боротьби.
Паралельно з військовими навчаннями білоруська влада продовжує заявляти про зовнішні загрози. У січні секретар Ради безпеки Білорусі Олександр Вольфович бездоказово звинуватив Захід та опозицію у створенні “Білоруської визвольної армії” нібито для “дестабілізації у країні”.
Представник Об’єднаного перехідного кабінету Білорусі Вадим Кабанчук назвав ці заяви пропагандистськими, спрямованими на виправдання репресій.
Зауважимо, нещодавно президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія планує у 2025 році підготувати 15 дивізій чисельністю 100-150 тисяч військових для посилення Білоруського напрямку.
Як раніше зазначив військовий аналітик Великої Британії Шон Белл для SkyNews, Путін переконує, що будь-яка атака на Білорусь буде розцінена як атака на Росію і викличе відповідну відповідь, тож, запевняє, що надає “гарантії безпеки”. Однак за цією риторикою РФ неухильно нарощує чисельність російських військових сил у РБ, акцентує військовий аналітик.
Путін не приховував свого бажання створити буферну зону між Росією та Заходом. Проникаючи в Білорусь з тисячами російських військових, Путін вдирається в Білорусь непомітно, упевнений аналітик.
Ще до початку повномасштабної війни проти України у Кремлі підготували план “повзучої анексії” Білорусі до 2030 року, нагадали у MT. До плану входили “гармонізація” російських та білоруських законів, “узгоджена зовнішня та оборонна політика”, а також “торгово-економічна співпраця” на основі інтересів Росії.
- Американський аналітичний центр ISW звернув увагу на політичні тенденції останніх років у Білорусі. Дослідники говорять про “тихе захоплення” цієї країни Путіним і про серйозні наслідки, які це може мати для НАТО.
- Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко звернувся до президента Російської Федерації Володимира Путіна з проханням розмістити ракетну систему “Орешник” на території своєї країни.
- Держсекретар Ради безпеки Білорусі Олександр Вольфович заявив, що Олександр Лукашенко, як і Володимир Путін, має власну “червону кнопку”.
Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.
У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.
Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.