У Чернівцях проголосували за вихід одразу трьох парафій з УПЦ Московського патріархату
Джерело: Суспільне
Жителі Чернівців проголосували за перехід одразу трьох парафій з УПЦ Московського патріархату до ПЦУ. Мова про парафії Свято-Духівського кафедрального собору, Свято-Миколаївського храму та Свято-Петропавлівської церкви.
Збори, на яких зареєструвалися понад дві тисячі осіб, відбулися на вулиці Ольги Кобилянської.
Спершу проголосували за перехід парафій двох храмів: Свято-Духівського кафедрального собору та Свято-Миколаївської церкви. Зауважується, що переходи учасники зборів підтримали одностайно.
Та вже згодом один з учасників закликав провести аналогічне голосування стосовно Свято-Петропавлівської церкви. Рішення також підтримали одностайно.
Державна служба України з етнополітики та свободи поінформувала, що від 2018 року, з часу створення ПЦУ, підпорядкованість у канонічних та організаційних питаннях релігійним центрам (управлінням) ПЦУ змінили 1 502 релігійні громади УПЦ МП.
Зокрема у 2018 році перейшло дві релігійні громади МП; у 2019 році – 319 громад; у 2020 році – 30; у 2021 році – 25; у 2022 році – 496; у 2023 році – 471. Тоді як з до середини 2024 року перейшло 159 громад. Одначе, у відомстві нині не володіють інформацією щодо кількості ліквідованих релігійних організацій МП.
Згідно зі звітом про мережу релігійних організацій, станом на 1 січня 2024 року в Україні функціонувало 10 919 релігійних організацій МП, з яких 51 релігійний центр/управління, до яких входить 10 586 громад (6 037 із них юридичні особи) і 214 монастирів (104 жіночі та 110 чоловічі); 34 братства; 17 духовних навчальних закладів (11 середніх і шість вищих).
Щодо ПЦУ, то станом на 1 січня 2024 року в Україні функціонувало 8 295 релігійних організацій, із яких 56 релігійних центрів/управлінь, до яких входить 8 075 громад (3 400 із них – юридичні особи) і 87 монастирів; 16 братств; 26 духовних навчальних закладів (13 середніх і 13 вищих).
Заборона УПЦ МП
20 серпня українські нардепи у другому читанні проголосували за проєкт закону № 8371 щодо заборони діяльності на території України релігійних організацій, зокрема пов’язаних з РФ (заборона УПЦ МП).
Підтримали проєкт закону 265 народних обранців. Зокрема:
- Слуга народу – 173
- Європейська Солідарність – 25
- Голос – 18
- Батьківщина – 17
- Довіра -11
- Позафракційні – 11
- За майбутнє – 9
- Платформа за життя та мир – 1
- Відновлення України – 0
Проти проголосували 29 народних обранців, ще четверо утримались, а 24 не голосували зовсім.
Своєю чергою, депутатська група “Платформа за життя та мир” у Верховній Раді України виключила зі свого складу нардепа Юрія Загороднього. Причиною стало його голосування за закон, що забороняє діяльність релігійних організацій, пов’язаних із Росією, зокрема УПЦ МП.
Законопроєкт, відтак і заборона московської церкви в Україні, набере чинності через 30 днів з моменту опублікування.
Утім, громади УПЦ МП матимуть 9 місяців, аби розірвати зв’язки з РПЦ.
Додамо, що законопроєкт розробили за ініціативи Президента України Володимира Зеленського. Документ передбачає проведення релігієзнавчої експертизи організацій щодо їхньої підлеглості центрам впливу у РФ. У разі виявлення порушень, релігійна організація отримає припис для їх усунення, а подальше рішення про її заборону буде ухвалюватися в судовому порядку.
У січні 2023 року, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт щодо діяльності в Україні релігійних організацій (№ 8371). Почати його розгляд вдалось лише через 10 місяців – у жовтні 2023 року в першому читанні заборону УПЦ (МП) підтримали 267 депутатів. 5 березня 2024 року Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, фіналізував документ та підготував його до другого читання.
- Народний обранець Володимир В’ятрович пояснив, що означає ухвалений Верховною Радою законопроєкт про заборону РПЦ в Україні.
- Міністерство культури та інформаційної політики нині працює над поверненням усіх українських святинь під державне управління. Водночас УПЦ московського патріархату досі продовжує користуватися Почаївською та Святогірською лаврами.
- Після голосування за законопроєкт, який може заборонити діяльність УПЦ МП, митрополит Климент заявив, що УПЦ продовжить діяти, а будь-які спроби її заборонити можуть дискредитувати тих, хто цього прагне.
У ніч на 20 лютого російські війська вдарили керованою авіабомбою по багатоповерхівці у Дніпровському районі Херсона.
Президент США Дональд Трамп вкотре українського президента Володимира Зеленського. Цього разу звинувативши у витрачанні американської допомоги та створенні диктатури через відсутність виборів. На допис глави Білого дому зреагували також українці, опублікувавши власні коментарі під постом Трампа.
Ввечері 19 лютого прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер зателефонував президенту України Володимиру Зеленському й “наголосив на необхідності того, щоб усі працювали спільно”.
Спеціальний представник президента США з питання врегулювання російсько-української війни Кіт Келлог 19 лютого зустрівся у Києві з Головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським, підтвердив президент у вечірньому відеозверненні.
Президент Франції Емманюель Макрон 19 лютого наголосив, що Україна має брати активну участь у будь-яких мирних переговорах, а її права повинні бути повністю дотримані. Відповідну заяву глава Франції зробив на тлі занепокоєння через переговори між США та Росією.