У держдумі РФ закликали готуватися до рекордних збитків «Газпрому»
Джерело: The Moscow Times
Обвальне падіння експорту газу з РФ та необхідність фінансування військового бюджету Кремля штовхають російську компанію “Газпром” на край фінансової катастрофи.
Передбачається, що у 2025 році газова монополія отримає трильйон рублів збитку через зниження виручки, збільшення податкового навантаження та необхідність оплачувати програму газифікації, заявив 7 листопада голова комітету держдуми РФ з енергетики Павло Завальний. За його словами, таку оцінку в останньому дослідженні надали експерти Інституту енергетичних досліджень російської академії наук.
Експорту не буде, а витрати залишилися, — описав ситуацію Завальний.
Він наголосив, що “Газпром” “заганяють у збитки”: за вже очевидних труднощів з наступного року для компанії підвищать податок на вилучення природних ресурсів. Тоді як оплачувати додаткові збори до бюджету газової монополії де-факто нема чим.
Читайте також: Експортні амбіції російського «Газпрому» тепер переважно в руках Китаю – Bloomberg
Скоротивши експорт до мінімуму з останніх років СРСР, “Газпром” отримав у другому півріччі 2022 1,2 трлн рублів чистого збитку. У січні-червні 2023 року компанія вийшла нібито на прибуток (296 млрд рублів), який, одначе, компенсував лише одну шосту від накопичених втрат.
Понад рік “Газпром” живе в режимі касового розриву, коли надходження на рахунки не покривають відтоку, тож витрачає запаси готівки, щоб сплатити витрати. “Грошова подушка” компанії за період з липня 2022 року по липень 2023-го “здулася” втричі — з 2 до 0,7 трлн рублів.
Читайте також: ЄС планує зробити довгострокові спільні закупівлі неросійського газу — Bloomberg
Кремль відчайдушно потребує порятунку з Китаю, пропонуючи збільшити постачання газу вп’ятеро — до 100 млрд кубометрів на рік. Водночас проєкт трубопроводу “Сила Сибіру-2” потужністю 50 млрд кубів, який президент РФ Володимир Путін просуває майже 8 років, так і не зустрів ентузіазму в Пекіні.
Хоча Путін називав Сі “дорогим другом”, хвалив Пекін за успіхи проєкту “Один пояс — один шлях” та заявляв про “великі перспективи” двосторонніх відносин, китайські посадовці так і не підписали контракт на додаткові постачання російського газу та будівництво трубопроводу “Сила Сибіру-2”.
- Болгарія ввела високі податки на нафтогазові підприємства, що належать Росії, аби зробити їх менш прибутковими та змусити європейських покупців шукати альтернативні варіанти.
- Після багатьох років зосередження “Газпрому” на трубопроводах до Європи та недостатніх інвестицій у потужності зрідженого природного газу у Путіна обмежуються можливості його влади, і це стане очевидним, коли він зустрінеться зі своїм колегою Сі Цзіньпіном у Пекіні наступного тижня.
- Російські мільярдери спонсорують найманців для війни проти України – розслідування.
- Туркменістан застеріг Росію від спроб розширити свій вплив на ланцюг постачання природного газу в Середню Азію та Китай після того, як Росія заявила, що більше країн можуть приєднатися до її “газового союзу” з Казахстаном і Узбекистаном.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.