У Держкомтелерадіо визначили лауреатів премії імені Івана Франка 2023 року

Джерело: Державний комітет телебачення і радіомовлення України.

У Держкомтелерадіо відбулось засідання комітету з присудження премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності. Цього року на здобуття премії надійшло 23 роботи.

Зазначимо, що присудження премії відбувається щорічно напередодні дня народження Івана Франка – 27 серпня. Премія у розмірі 10 тисяч гривень присуджується у чотирьох номінаціях.

Шляхом відкритого голосування комітет Держкомтелерадіо ухвалив рішення присудити премію імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності у номінації “За найкращу публікацію у друкованих засобах масової інформації” Володимиру Кузику за збірку публіцистичних творів “Дивниця”. Це книга роздумів про українство, про домінанти душі українського народу – моральні, психологічні, культурні. Зміст книги склали нариси, есеї, замальовки, аналітичні матеріали, які друкувалися в газетах “Культура і життя”, “За вільну Україну”, “Молода Галичина”, в часописі “Дзвін”. Книга вийшла друком у видавництві “Каменяр” у вересні 2022 року.

У номінації “За найкращий твір у телевізійній сфері” премію присуджено режисеру Сергію Лисенку та сценаристу Олександру Зінченку за документальний фільм “Колапс: як українці зруйнували імперію зла”.

Фільм розповідає про те, як проголошення Україною незалежності унеможливило подальше існування СРСР. Прем’єра відбулася 23.08.2021 в ефірі загальнонаціонального телеканалу Суспільного “Перший”. Також фільм транслювався в ефірі загальнонаціонального телеканалу “Суспільне Культура” та в ефірі телеканалів регіонального мовлення Суспільного.

У номінації “За найкращий твір у радіомовній сфері” лауреатами премії імені Івана Франка стали Олена Гусейнова та Мирослав Лаюк за цикл радіопередач спецпроєкту “Леся Українка: 30 радіоісторій”, присвяченого 150-річчю з дня народження визначної поетеси. Образ Лесі Українки, висвітлений з різних ракурсів, наближає слухача до розуміння особистості талановитої доньки українського народу. Ефір відбувся протягом лютого-березня 2021 року на каналі “Радіо “Культура”.

У номінації “За найкращу наукову роботу в інформаційній сфері” премію імені Івана Франка присуджено Валерію Королю і Григорію Любовцю за монографію “Контент негативу. Як захистити себе та країну в умовах тотального інформаційного протистояння” (м.Київ, Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”, 2021).

У монографії розглядається проблематика комунікаційно-контентної безпеки держави, яка через новітні технологічні рішення та підходи захищає національну свідомість від агресивних впливів з боку технологічних пропагандистських центрів Кремля, нейтралізує їх і створює “антидот” проти інформаційних загроз ворога.

Автори провели дослідження сучасного інформаційного простору, визначили потенціали його технологічно-креативних станів, запропонували підходи до розуміння контроверсійності публічного простору; також розроблено проєктний концепт моделі національного інформаційного простору України.

Довідково. Премію імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності засновано 2004 року. Премією відзначаються автори нових оригінальних творів, що сприяють утвердженню історичної пам’яті народу, його національної свідомості та самобутності, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.

Земля щороку стає яскравішою через зростання штучного освітлення, однак цей процес відбувається нерівномірно і залежить від економічних, соціальних та політичних факторів. Про це йдеться в новому дослідженні науковців Університету Коннектикуту (UConn), профінансованому NASA.

Школи мають право вимагати військові документи в учнів, але лише у визначеній законом формі, пояснили в Міноборони.

Військово-повітряні сили Південної Кореї перепросили за зіткнення двох винищувачів F-15K у повітрі у 2021 році. Аудитори встановили, що пілоти робили селфі та знімали на відео під час польоту, що й спричинило аварію.

Європейський Союз запровадив жорсткі торговельні санкції проти Росії чотири роки тому, змусивши естонського виробника деревини Puidukoda замінити понад половину своїх постачань ялини та сосни, переорієнтувавшись на країни Скандинавії.

“Траурну підвіску” XVII століття, зображену на відомій картині, знайшли через майже 400 років після її створення. Йдеться про прикрасу, яку можна побачити на полотні “Сер Томас Астон біля смертного ложа своєї дружини” 1635 року, що зберігається в Manchester Art Gallery.