У Держкомтелерадіо визначили лауреатів премії імені Івана Франка 2023 року

Джерело: Державний комітет телебачення і радіомовлення України.
У Держкомтелерадіо відбулось засідання комітету з присудження премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності. Цього року на здобуття премії надійшло 23 роботи.
Зазначимо, що присудження премії відбувається щорічно напередодні дня народження Івана Франка – 27 серпня. Премія у розмірі 10 тисяч гривень присуджується у чотирьох номінаціях.
Шляхом відкритого голосування комітет Держкомтелерадіо ухвалив рішення присудити премію імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності у номінації “За найкращу публікацію у друкованих засобах масової інформації” Володимиру Кузику за збірку публіцистичних творів “Дивниця”. Це книга роздумів про українство, про домінанти душі українського народу – моральні, психологічні, культурні. Зміст книги склали нариси, есеї, замальовки, аналітичні матеріали, які друкувалися в газетах “Культура і життя”, “За вільну Україну”, “Молода Галичина”, в часописі “Дзвін”. Книга вийшла друком у видавництві “Каменяр” у вересні 2022 року.
У номінації “За найкращий твір у телевізійній сфері” премію присуджено режисеру Сергію Лисенку та сценаристу Олександру Зінченку за документальний фільм “Колапс: як українці зруйнували імперію зла”.
Фільм розповідає про те, як проголошення Україною незалежності унеможливило подальше існування СРСР. Прем’єра відбулася 23.08.2021 в ефірі загальнонаціонального телеканалу Суспільного “Перший”. Також фільм транслювався в ефірі загальнонаціонального телеканалу “Суспільне Культура” та в ефірі телеканалів регіонального мовлення Суспільного.
У номінації “За найкращий твір у радіомовній сфері” лауреатами премії імені Івана Франка стали Олена Гусейнова та Мирослав Лаюк за цикл радіопередач спецпроєкту “Леся Українка: 30 радіоісторій”, присвяченого 150-річчю з дня народження визначної поетеси. Образ Лесі Українки, висвітлений з різних ракурсів, наближає слухача до розуміння особистості талановитої доньки українського народу. Ефір відбувся протягом лютого-березня 2021 року на каналі “Радіо “Культура”.
У номінації “За найкращу наукову роботу в інформаційній сфері” премію імені Івана Франка присуджено Валерію Королю і Григорію Любовцю за монографію “Контент негативу. Як захистити себе та країну в умовах тотального інформаційного протистояння” (м.Київ, Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”, 2021).
У монографії розглядається проблематика комунікаційно-контентної безпеки держави, яка через новітні технологічні рішення та підходи захищає національну свідомість від агресивних впливів з боку технологічних пропагандистських центрів Кремля, нейтралізує їх і створює “антидот” проти інформаційних загроз ворога.
Автори провели дослідження сучасного інформаційного простору, визначили потенціали його технологічно-креативних станів, запропонували підходи до розуміння контроверсійності публічного простору; також розроблено проєктний концепт моделі національного інформаційного простору України.
Довідково. Премію імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності засновано 2004 року. Премією відзначаються автори нових оригінальних творів, що сприяють утвердженню історичної пам’яті народу, його національної свідомості та самобутності, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.
- 14 липня українській письменниці Оксані Забужко та режисеру Олегу Сенцову вручили найвищу нагороду Франції – Орден Почесного легіону.
- На 80-му кінофестивалі у Венеції відбудеться світова премʼєра стрічки української режисерки Анни Бурячкової “Назавжди-Назавжди”.
У “Фельдман екопарку” показали, як підросла біла бенгальська тигриця Дакота.
У четвер, 4 вересня, Верховна Рада прийняла законопроєкт №13719, який передбачає відновлення прямих трансляцій засідань парламенту на телеканалі “Рада”.
Європа розділилась щодо питання розгортання військ в Україні після потенційного підписання мирної угоди між Україною та РФ.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі під час візиту до Києва 3 вересня повідомив, що понад 1 мільярд фунтів стерлінгів військової допомоги для України був профінансований коштом заморожених російських активів.
Апеляційний суд Болоньї відклав до 9 вересня розгляд справи щодо екстрадиції українця Сергія Кузнєцова до Німеччини. Його підозрюють у підриві двох газопроводів “Північний потік” у 2022 році.