У Гаазі Грузія підписала конвенцію щодо репарацій для України

Джерело: стаття ЄП Гаага стала на крок ближчою. Як США та Орбан не стали зупиняти “антиросійську” комісію

У Гаазі Грузія підтримала міжнародну угоду щодо заснування Міжнародної комісії з репарацій для України.

Грузія стала єдиною державою регіону, котра долучилася до документа. Тоді як Азербайджан та Вірменія проігнорували зустріч. Своєю чергою, Туреччина надіслала за зустріч співробітника посольства без права підписання документів.

Водночас на дипломатичну конференцію прибула особисто очільниця МЗС Грузії Мака Бочорішвілі, що вирізнялося від більшості країн, котрі переважно були представлені послами.

Як зазначається, Бочорішвілі виголосила “полум’яну промову про підтримку українського народу”, не згадавши про напружені відносини між Києвом і Тбілісі. Та зрештою без жодних зауважень та застережень країна підписала “антиросійську” конвенцію.

Що стояло за цим жестом – достеменно невідомо… Визначальним буде те, чи планує грузинський парламент швидко ратифікувати цю угоду, чи обмежиться лише підписом, і далі не дратуватиме Москву, – мовиться у статті.

Зауважимо, 16 грудня представники десятків країн спільно з президентом Володимиром Зеленським підписали документи про заснування Міжнародної комісії з репарацій для України. У реєстрі збитків, які прийме в роботу комісія, вже понад 80 тисяч заяв від громадян, компаній, державних та громадських організацій, котрі постраждали від повномасштабної війни.

  • Глава міністерства закордонних справ Грузії Мака Бочорішвілі заявила, що Україна перешкоджала тому, аби Грузія вступила до Європейського Союзу.
  • Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відповів на заяви Бочорішвілі.
  • ЗМІ ознайомилися зі змістом рекомендацій для Грузії, котрі Європейська комісія оприлюднила 4 листопада. Єврокомісія закликає уряд Грузії “виявити рішуче прагнення змінити курс і повернутися на шлях європейської інтеграції”.

Правозахисна організація HRANA, що базується в США, підтвердила загибель щонайменше 500 осіб під час масштабних протестів в Ірані. На тлі цих даних офіційний Тегеран висунув ультиматум Вашингтону, погрожуючи ударами по військових базах у разі підтримки демонстрантів.

Президент США Дональд Трамп ухвалив рішення про захоплення російських танкерів “тіньового флоту”, а також схвалив просування законопроєкту про “нищівні санкції” проти РФ після того, як дедалі більше розчаровувався у Володимирі Путіні та почав сприймати його як головну перешкоду для припинення війни проти України. 

Національна портретна галерея у Вашингтоні оновила експозицію, присвячену Дональду Трампу. З опису до портрета зникли будь-які згадки про два імпічменти та штурм Капітолія, що викликало дискусії щодо політичного тиску на культурні установи.

Швеція витратить 15 мільярдів шведських крон (1,6 мільярда доларів) на протиповітряну оборону, спрямовану, переважно на захист цивільного населення та цивільної інфраструктури.

Більшість країн ЄС проголосували за підписання угоди про вільну торгівлю з провідними державами Латинської Америки. Цей крок дозволить створити найбільший у світі торгівельний простір, що охопить близько 700 мільйонів споживачів.