У Грузії остаточно ухвалено закон про «іноагентів». Вето президентки подолано
Джерело: ЕхоКавказу
28 травня парламент Грузії відкинув зауваження президентки країни Саломе Зурабішвілі, подолав вето глави держави і остаточно затвердив закон про “іноагентів” (“Про прозорість іноземного впливу”).
За подолання вето президентки проголосували 84 депутати, проти – чотири.
Згідно з Конституцією Грузії, закон у триденний термін передається президентці Грузії. Зурабішвілі у п’ятиденний термін має підписати та опублікувати його. Якщо вона відмовиться від підписання, закон підпише та опублікує голова парламенту – Шалва Папуашвілі.
14 травня парламент Грузії у третьому читанні затвердив закон про “іноагентів”. Попри протести десятків тисяч громадян, “за” закон проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів проголосували “проти”.
Лідери Європейського Союзу закликали Грузію скасувати нещодавно ухвалений закон про “іноземних агентів”.
Прийняття цього закону негативно впливає на просування Грузії на шляху до ЄС, – заявили Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель та єврокомісар з питань добросусідства та розширення Олівер Варгеї.
Рішення про подальший шлях Грузії знаходиться в руках країни, зазначили вони у спільній заяві.
Ми наполегливо закликаємо владу Грузії скасувати закон, зберегти свою прихильність до вступу до ЄС і просувати необхідні реформи, описані в дев’яти кроках, – мовиться у заяві.
Бельгія, що нині головує в ЄС, висловила жаль у зв’язку з прийняттям грузинським парламентом закону про “іноагенти”. Як зауважила міністерка закордонних справ королівства Аджа Лябіб, цей закон віддаляє Грузію від європейських цінностей. Уряд країни “наполегливо” закликав владу Грузії переглянути заходи та “зберегти зобов’язання перед ЄС”.
Зауважується, що Бельгія підтримує грузинський народ та його вибір на користь демократії, захисту прав людини та верховенства закону.
У зверненні до Жозепа Борреля, 31 депутат Європарламенту закликав зупинити статус кандидата на вступ в ЄС для Грузії через нещодавні події у країні.
Вже 18 травня президентка Грузії Саломе Зурабішвілі наклала вето на ухвалений закон, і назвала його “російським”.
Цей закон за своєю суттю, за своїм духом є російським законом, який суперечить нашій Конституції та всім європейським стандартам і є перешкодою на європейському шляху. Вето є юридично правильним і сьогодні буде передано до парламенту. Закон не врятує жодна зміна, жодне вдосконалення. Цей закон має бути відкликаний, – заявила президентка.
Проте проросійська політична партія “Грузинська мрія” мала достатньо голосів, щоб подолати вето.
21 травня Венеційська комісія Ради Європи опублікувала терміновий висновок щодо Закону про прозорість іноземного впливу, остаточно ухвалений парламентом Грузії у третьому читанні, закликавши грузинську владу скасувати його.
- У Грузії на площі Європи у Тбілісі пройшов багатотисячний мітинг проти закону про “іноагентів”.
- До антиурядового протесту з вимогою відкликання закону про “іноагентів” у Тбілісі могли долучитися щонайменше 200 тисяч осіб.
- У Грузії продовжуються протести через ухвалення закону про “іноагентів”. Співробітники МВС Грузії зайняли територію перед будівлею парламенту та затримують демонстрантів.
Три анонімні джерела в американській адміністрації повідомили телеканалу CBS, що США призупинили обмін тим, що вони називають “летальними” даними, зокрема необхідними для цілей таких систем, як HIMARS.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 22:00 5 березня. На даний час відбулося 96 бойових зіткнень. Найгарячішою на цей час є ситуація на Курському та Торецькому напрямках.
5 березня президент Володимир Зеленський у своєму вечірньому відеозверненні поінформував про ситуацію на фронті, оборонне виробництво, міжнародні переговори та нагадав про індексацію пенсій.
Уряд Нідерландів зарезервує 3,5 мільярда євро (3,8 мільярда доларів) для продовження підтримки України у 2026 році, заявив 5 березня прем’єр-міністр Дік Шуф.
5 березня народна депутатка від “Євросолідарності” Ніна Южаніна розкритикувала заяву прем’єр-міністра Дениса Шмигаля стосовно розподілу бюджетних коштів, вказавши, що попри слова глави уряду про спрямування всіх податків на оборону, значні суми досі витрачаються на інші статті видатків.