У Грузії розслідують 47 кримінальних справ щодо порушень на виборах
Джерело: прокуратура Грузії/Facebook
Прокуратура Грузії, міністерство внутрішніх справ та Спеціальна слідча служба розпочали розслідування 47 кримінальних справ, пов’язаних із ймовірними злочинами під час передвиборчого періоду та в день виборів.
Зокрема, розглядаються випадки фальсифікації виборів, впливу на волю виборців, порушення таємниці голосування, хабарництва, насильства та інших правопорушень.
Розслідування ініційовано на основі звернень опозиції, керівної партії, Центральної виборчої комісії та неурядових організацій.
За фактом фальсифікації виборів на 69-ій виборчій дільниці Марнеулі заарештовано двох осіб.
“Слід зазначити, що в деяких випадках особи, які публічно заявляють, що володіють інформацією та доказами, пов’язаними з імовірними злочинами, скоєними під час виборчого процесу, досі не співпрацюють зі слідством і відмовляються надавати відповідну інформацію, що затягує процес розслідування”, – додають прокурори.
Нагадаємо, президентку Грузії Саломе Зурабішвілі викликали до прокуратури для надання свідчень, але вона відмовилась, вважаючи це політичним тиском.
Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявляв, що результати парламентських виборів будуть затверджені попри спротив опозиції, яка відмовляється визнавати їхні результати. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі офіційно заявила, що не визнає результатів парламентських виборів у країні.
Своєю чергою, голова спостережної місії ENEMO, Європейської мережі організацій зі спостереження за виборами Златко Вуйвовіч заявив, що парламентські вибори 2024 року в Грузії пройшли з численними порушеннями, що вплинуло на інклюзивність і прозорість виборчого процесу.
- 27 жовтня прем’єр-міністр Грузії Іраклі Кобахідзе повідомив, що Тбілісі не планує відновлювати дипломатичні відносини з Москвою через окупацію Абхазії та Південної Осетії.
- Повномасштабне вторгнення Росії в Україну розділило східну Європу. Деякі країни наблизились до Євросоюзу, тоді як інші, зокрема Грузія, обирають російський шлях до авторитаризму.
- 14 травня парламент Грузії у третьому читанні затвердив закон про “іноагентів”. Попри протести десятків тисяч громадян, “за” закон проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів проголосували “проти”.
- 21 травня Венеційська комісія Ради Європи опублікувала терміновий висновок щодо Закону про прозорість іноземного впливу, остаточно ухвалений парламентом Грузії у третьому читанні, закликавши грузинську владу скасувати його.
- У зверненні до Жозепа Борреля, 31 депутат Європарламенту закликав зупинити статус кандидата на вступ в ЄС для Грузії через нещодавні події у країні.
Дипломатичний поїзд із радниками з безпеки країн ЄС та колишнім прем’єром Великої Британії Борісом Джонсоном незадовго до російської атаки залишив станцію Ягодин біля кордону з Польщею. В Укрзалізниці припускають, що саме він міг бути однією з цілей реактивного дрона.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що у разі прямого нападу Росії Варшава, на його думку, могла б доволі швидко здобути перевагу. Одним із головних факторів він назвав значно сильніші можливості у повітрі та наявність озброєння для глибоких ударів.
Російські війська протягом дня 13 вересня атакували Україну 323 ударними безпілотниками, серед яких було 14 реактивних. Сили ППО збили або подавили 310 дронів, водночас зафіксовано 10 влучань.
Британський фінтех Revolut підтвердив витік чутливої інформації частини клієнтів після того, як отримав шахрайські запити з адреси, що належала легітимному домену державного органу. Компанія заявляє, що її системи та кошти користувачів не постраждали.
Співробітника посольства США в Лондоні, якого підозрюють у зберіганні непристойних зображень дітей, у серпні затримали у його квартирі на півдні міста та вивезли до Сполучених Штатів. Британська поліція до цього не встигла його допитати.