У Китаї оприлюднили результати найбільшого дослідження про постковідний синдром

Джерело: Bloomberg

Китайська академія наук провела дослідження щодо тривалого COVID-19 (постковідного синдрому), згідно з результатами якого щонайменше троє з 10 учасників відчували відповідні симптоми.

У дослідженні взяли участь понад 70 тисяч громадян віком від 18 до 60 років, воно вважається найбільшим у Китаї.

За допомогою онлайн-анкет дослідники протягом року вивчали симптоми постковідного синдрому і статусу інфікування SARS-CoV-2.

Понад 30% опитаних повідомили про втому, 28% заявили про погіршення пам’яті, 18% помітили, що їхня здатність займатися фізичними вправами зменшилася, а майже 17% поскаржились на “мозковий туман”.

Згідно з даними дослідження, вакцинація зменшила ці симптоми на 30%-70%, хоча повторне зараження призводило до більш тяжкого постковідного синдрому.

За словами вчених, жінки частіше страждали від симптомів тривалого COVID-19, проте є відмінності залежно від вікової групи. Розлади сну та біль у м’язах і суглобах більш поширені у літніх людей.

Науковці також виявили, що у жителів північних регіонів Китаю частіше спостерігалися симптоми тривалого COVID-19.

Китайські рятувальники евакуюють сотні туристів, які застрягли на східному схилі Евересту після рекордного снігопаду, що накрив кемпінги минулими вихідними.

Президент США Дональд Трамп заявив, що “певною мірою” прийняв рішення про можливі поставки Україні крилатих ракет Tomahawk.

Дослідники поєднали науку та фольклор, відновивши забуту балкансько-турецьку технологію приготування йогурту, у якій мурахи виступають природними ферментерами. Комахи завдяки своїм бактеріям, кислотам і ферментам перетворюють молоко на насичений кисломолочний продукт – із глибиною смаку та біорізноманіттям, втраченими у промислових виробництвах.

Ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель у своєму нещодавньому інтерв’ю заявила, що Польща та країни Балтії несуть спільну відповідальність за повномасштабне вторгнення РФ в Україну.

Вчені, вивчаючи крихітних нематод (круглих червів), розкрили механізм, як таємниці довгого життя можуть передаватися від батьків до нащадків – без жодних змін у ДНК. Дослідження показало, що модифікації в лізосомах – клітинних структурах, які сприяють довголіттю, – переносяться з тканин тіла до репродуктивних клітин за допомогою гістонів, спеціальних білків, які організовують ДНК. Таким чином, “пам’ять” про ці зміни стає спадковою.