У Китаї закликали Блінкена «не очорняти» країну звинуваченнями у допомозі Росії

Джерело: МЗС КНР

Глава китайського МЗС Ван І під час зустрічі з держсекретарем США Ентоні Блінкеном заявив, що Пекін дотримується “відкритої та чесної” позиції щодо війни між Росією та Україною. Він закликав Блінкена не “очорняти” Китай звинуваченнями у підтримці російського ВПК.

Ван І наголосив, що КНР наполягає на необхідності діалогу між Москвою та Києвом та активно працює над політичним врегулюванням ситуації.

США повинні перестати очорняти Китай і перекладати на нього провину, запроваджувати санкції без розбору і використовувати це як привід для розпалювання конфронтації, – зазначив Ван І.

Заява Ван І прозвучала у відповідь на звинувачення Блінкена щодо Пекіна. Під час розмови держсекретар зазначив, що США, як і раніше, стурбовані підтримкою Китаєм російської оборонної промисловості. На його думку, це лише затягує війну, тому заяви китайської сторони про прагнення до миру в Україні “не мають підстав”.

З початку російсько-української повномасштабної війни Китай став найбільшим торговим партнером РФ, заповнивши вакуум, залишений західними компаніями, які пішли з російського ринку через санкції. У перші два місяці 2024 року на частку китайських товарів припало 43% російського імпорту, що склало $24,4 млрд. Експорт із Росії до Китаю також збільшився, переважно шляхом постачання вуглеводнів, які становлять 74% від загального обсягу експорту.

Проте за постачання в Росію продукції подвійного призначення США запровадили санкції проти більш як 100 китайських компаній. Ці санкції поряд із загрозою вторинних обмежень призвели до ускладнень у торгівлі між Росією та Китаєм: китайські банки почали блокувати платежі за аналогією з банками Туреччини, ОАЕ та інших країн, які Росія називає “дружніми”. У результаті у березні 2024 року імпорт із Китаю до Росії скоротився на 14,2%.

Зауважимо, раніше радник президента України Владислав Власюк повідомив, що більшість деталей для озброєння Росія отримує з Китаю.

Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.

Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.

Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.

Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.