У Китаї закликали Блінкена «не очорняти» країну звинуваченнями у допомозі Росії

Джерело: МЗС КНР

Глава китайського МЗС Ван І під час зустрічі з держсекретарем США Ентоні Блінкеном заявив, що Пекін дотримується “відкритої та чесної” позиції щодо війни між Росією та Україною. Він закликав Блінкена не “очорняти” Китай звинуваченнями у підтримці російського ВПК.

Ван І наголосив, що КНР наполягає на необхідності діалогу між Москвою та Києвом та активно працює над політичним врегулюванням ситуації.

США повинні перестати очорняти Китай і перекладати на нього провину, запроваджувати санкції без розбору і використовувати це як привід для розпалювання конфронтації, – зазначив Ван І.

Заява Ван І прозвучала у відповідь на звинувачення Блінкена щодо Пекіна. Під час розмови держсекретар зазначив, що США, як і раніше, стурбовані підтримкою Китаєм російської оборонної промисловості. На його думку, це лише затягує війну, тому заяви китайської сторони про прагнення до миру в Україні “не мають підстав”.

З початку російсько-української повномасштабної війни Китай став найбільшим торговим партнером РФ, заповнивши вакуум, залишений західними компаніями, які пішли з російського ринку через санкції. У перші два місяці 2024 року на частку китайських товарів припало 43% російського імпорту, що склало $24,4 млрд. Експорт із Росії до Китаю також збільшився, переважно шляхом постачання вуглеводнів, які становлять 74% від загального обсягу експорту.

Проте за постачання в Росію продукції подвійного призначення США запровадили санкції проти більш як 100 китайських компаній. Ці санкції поряд із загрозою вторинних обмежень призвели до ускладнень у торгівлі між Росією та Китаєм: китайські банки почали блокувати платежі за аналогією з банками Туреччини, ОАЕ та інших країн, які Росія називає “дружніми”. У результаті у березні 2024 року імпорт із Китаю до Росії скоротився на 14,2%.

Зауважимо, раніше радник президента України Владислав Власюк повідомив, що більшість деталей для озброєння Росія отримує з Китаю.

5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.

Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.

На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.

Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.

До 15 років ув’язнення з конфіскацією майна засудили водія військового госпіталю на Кіровоградщині, який передавав росіянам персональні дані поранених військових ЗСУ та координати української ППО.