У Києві глава НАТО пообіцяв збільшення «потоку озброєння» в Україну: деталі візиту
Джерело: Reuters
29 квітня глава НАТО Єнс Столтенберг заявив під час візиту до Києва, що члени альянсу не виконали раніше даних обіцянок щодо військової допомоги, однак запевнив, що потік зброї та боєприпасів тепер збільшиться.
Під час неоголошеного візиту в Україну генсек трансатлантичного військового альянсу провів переговори з президентом Володимиром Зеленським та виступив у Верховній Раді України.
Його візит, третій з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну, відбувається у складний період на полі бою. Після невдалого українського контрнаступу минулого року російські війська частково перехопили ініціативу, зокрема через нестачу зброї та боєприпасів у ЗСУ.
Я також буду дуже відвертим із президентом Зеленським та Радою: союзники по НАТО не виконали те, що ми обіцяли протягом минулих місяців, – зазначив Столтенберг. – Сполучені Штати витратили шість місяців на узгодження пакету, а європейські союзники не постачили боєприпаси, які ми обіцяли. Але тепер я впевнений, що все зміниться.
Столтенберг наголосив, що “додаткова підтримка вже у дорозі”.
Він вказав на те, що Конгрес США схвалив пакет допомоги Україні на суму понад 60 мільярдів доларів, який швидко підписав президент США Джо Байден. Тоді як прем’єр Великої Британії Ріші Сунак оголосив про “рекордну” військову допомогу Києву. Окрім цього, він зазначив, що Німеччина надасть нову систему ППО Patriot. Своєю чергою, Нідерланди збільшили допомогу Києву.
Наші союзники шукають, що вони ще можуть зробити, і я очікую нових оголошень вже незабаром. Тому ми наполегливо працюємо, щоб задовольнити нагальні потреби України, – пояснив він.
Також генсек переконаний, що для України “ще не пізно” виграти війну, погодившись із Володимиром Зеленським, що Києву потрібно більше озброєння.
Окремо Столтенберг повідомив, що з нетерпінням очікує на зустріч з главою Української держави на липневому саміті НАТО у Вашингтоні.
Під час свого виступу у парламенті глава Альянсу наголосив на важливості закону про мобілізацію для того, щоб Україна здобула перемогу у війні, а також додав, що членство України в НАТО нині вже просто “питання часу”.
Зауважимо, нещодавно Столтенберг закликав союзників зробити дві речі: мобілізувати більше підтримки для Києва найближчими днями, та переконатися у спроможності створити міцнішу та надійнішу структуру для довготривалої підтримки, щоб продовжувати допомогу на більш передбачуваній основі.
Також генсек НАТО прокоментував наслідки зволікання з погодженням допомоги у Конгресі США, зазначивши, що питання озброєння має прямий вплив на ситуацію на полі бою.
Раніше Єнс Столтенберг запропонував створити фонд союзницьких внесків на суму у 100 мільярдів доларів протягом п’яти років в межах пакета допомоги Україні, який лідери країн Альянсу мають підписати на липневому саміті у Вашингтоні.
- Генсек заявив, що вже цього року сукупні вкладення в оборону країн НАТО в Європі становитимуть $470 млрд і вперше досягнуть 2% ВВП.
- Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенбер заявив, що Альянс працює над тим, щоб надіслати більше систем ППО в Україну, додавши, що затримки з наданням такої допомоги шкодять зусиллям Києва протистояти нападам Росії.
- Завершуючи дводенну зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО, генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберг повідомив, що ситуація на полі бою в Україні залишається серйозною, і що Сили оборони потребують посилення протиповітряної оборони та допомоги.
- Президент України Володимир Зеленський під час термінового засідання Ради Україна–НАТО звернувся до союзників та закликав якнайшвидше надати військову допомогу Україні.
У ніч на 24 листопада підрозділи ракетних військ Збройних Сил України у взаємодії з іншими складовими Сил оборони завдали групового удару по позиціях зенітного ракетного дивізіону 1490 зенітного ракетного полку 6 армії РФ на території Курської області.
Член Комітету Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин Максим Ткаченко заявив, що близько 150 тисяч внутрішньо переміщених осіб повернулися на тимчасово окуповані території, зокрема, лише до 70 тисяч — у тимчасово окупований Маріуполь.
24 листопада Міністерство оборони Литви повідомило про передачу Україні нової партії військової допомоги.
Чехія не планує продовжувати виключення ЄС, котре дозволяє імпортувати дизельне пальне та інші нафтопродукти РФ, повідомило Міністерство промисловості та торгівлі.
Російська економіка перебуває у глибокій кризі через політику Кремля, спрямовану на підтримку війни проти України. У Білому домі заявили, що перспективи Росії залишаються похмурими, адже глава РФ Володимир Путін підриває економіку, нарощуючи бюджетні витрати на війну до рекордних показників пострадянської історії.