У Києві на Майдані незалежності вшанували загиблих під час Революції Гідності
Джерело: Букви
21 листопада, у День Гідності та Свободи, на вулиці Інститутській у Києві відбулося вшанування пам’яті загиблих під час Революції Гідності.
Протягом дня у центрі Києва віддавали шану пам’яті полеглих активістів біля їхніх портретів та на місцях основних протистоянь часів Революції Гідності.
На честь загиблих учасників Революції Гідності лунали удари дзвона.
21 листопада 10 років тому в Києві розпочався мирний протест, який був спричинений відмовою тодішнього президента України Віктора Януковича підписати угоду про асоціацію з Європейським Союзом.
Протести розпочалися мирно, проте 30 листопада активістів, які залишалися на Майдані, вночі жорстоко побила та розігнала міліція. Вже 1 грудні на Майдан з’їхалися сотні тисяч людей. Розпочався безперервний мітинг, який отримав назву Євромайдан та перетворився на Революцію Гідності.
Загалом на Майдані під час Революції гідності загинуло 107 осіб, яких згодом назвали “Небесною Сотнею”. Наймолодшому з них, Назарію Войтовичу, було 17 років, а найстаршому, Івану Наконечному, – 82.
Згідно з опитуванням Фонду Демократичні ініціативи, 20% українців брали безпосередню участь у Революції Гідності.
Зауважимо, 21 листопада, Україна відзначає День Гідності та Свободи, встановлений на честь Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.
- У Києві на Майдані Незалежності відбулась реконструкція мирної акції “Революція на граніті” від Української студентської ліги – з нагоди 33-ї річниці протестів.
- У Протасовому Яру відкрили стінопис “Памʼятай про ціну свободи”, присвячений військовим третьої окремої штурмової бригади (3 ОШБр).
- У столиці створили новий мурал на честь бійця бригади “Азов” Андрія Огородника на псевдо “Оджос”.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.