У Києві попрощалися з колишнім радянським політв’язнем та дисидентом Степаном Хмарою

Джерело: Букви

25 лютого у Києві попрощалися з дисидентом, героєм України та народним депутатом кількох скликань та борцем за свободу Степаном Хмарою.

О 10:00 церемонію розпочали у Київській консерваторії. Згодом на Майдані незалежності виступили його рідні та близькі.

Відспівали Степана Хмару у Церкві Святого Миколая УГКЦ на Аскольдовій могилі.

Поховання політика відбулося на Байковому кладовищі.

21 лютого 2024 року на 87-му році життя помер Степан Хмара – Герой України, народний депутат трьох скликань, політв’язень радянських концтаборів та співавтор Конституції України.

Про смерть Степана Хмари повідомила його дружина Роксолана у соціальній мережі.

Не хочу у це повірити. Не хочу це писати. Мій найдорожчий у світі чоловік помер. Все, – написала вона.

Роксолана Хмара наголосила, що хотіла, аби її чоловік дожив до Перемоги України у війні з РФ.

Я так хотіла бачити його щасливе обличчя! Його прекрасне обличчя! Бо він був таким красивим навіть у свої 86. Його голубі очі вже не були такими чисто голубими, але все ж бездонними. Він так любив Україну і українців. Він рвав свою душу і серце за неї. І Україна підніметься з попелу, вона Воскресне! Я знаю…, – додала дружина Степана Хмари.

Довідка. Степан Хмара народився 12 жовтня 1937 року у селі Боб’ятин (Червоноградський район Львівської області). У 1964 році закінчив Львівський державний медичний інститут, де вчився на лікаря-стоматолога.

У 1972 році почав брати участь у випуску підпільного журналу “Український вісник” та займався поширенням самвидаву, а вже в 1975 році його вперше спробували арештувати, але тоді справу закрили через відсутність доказів.

Вже через 5 років, у 1980-му, за політичну та правозахисну діяльність Хмару засудили до 7 років ув’язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання. Покарання відбував у таборах на Уралі.

У 1987 році Степан Хмара повернувся в Україну і став одним із керівників Української гельсінської спілки. У 1990 році став депутатом Верховної Ради від “Народного руху України”.

Того ж року Степан Хмара разом із Левом Лук’яненком та Михайлом Горинем створили Українську республіканську партію.

Восени 1990 року долучився до Революції на граніті – голодував разом зі студентами на Майдані в Києві.

Після проголошення Незалежності України тричі обирався народним депутатом Верховної Ради України – I, II та IV скликань.

У 2006 році Степану Хмарі було надано звання Героя України із врученням Ордена Держави “За визначні особисті заслуги у боротьбі за відродження незалежності української державності, відданість ідеалам свободи і демократії”.

На Одещині тривають масштабні знеструмлення через російські атаки на енергетичну інфраструктуру. Ворог безперервно атакує енергетичні об’єкти регіону понад добу, зокрема пошкоджень зазнали об’єкти НЕК “Укренерго”.

Росії знадобиться від кількох місяців, щоб підняти та відвести пошкоджену конструкцію Керченського мосту. Наразі окупанти обстежують пошкодження та з’ясовують, як демонтувати й перемістити елемент споруди.

Російські окупанти атакували залізничний вокзал в Овруцькій громаді Житомирської області. Унаслідок удару постраждала одна людина.

Війна дронів між Україною та Росією спричинила різке зростання світових цін на оптоволокно, яке використовують для керування безпілотниками, стійкими до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Вартість високоякісного волокна зросла з приблизно $4 до майже $30 за кілометр. Росія має перевагу в закупівлях завдяки централізованому постачанню великими партіями.

Удень 21 листопада російські окупанти атакували Одеську область. Унаслідок удару пошкоджені об’єкти цивільної інфраструктури, зокрема два приватні будинки. Обійшлося без постраждалих.