У Києві попрощалися з колишнім радянським політв’язнем та дисидентом Степаном Хмарою
Джерело: Букви
25 лютого у Києві попрощалися з дисидентом, героєм України та народним депутатом кількох скликань та борцем за свободу Степаном Хмарою.
О 10:00 церемонію розпочали у Київській консерваторії. Згодом на Майдані незалежності виступили його рідні та близькі.
Відспівали Степана Хмару у Церкві Святого Миколая УГКЦ на Аскольдовій могилі.
Поховання політика відбулося на Байковому кладовищі.
21 лютого 2024 року на 87-му році життя помер Степан Хмара – Герой України, народний депутат трьох скликань, політв’язень радянських концтаборів та співавтор Конституції України.
Про смерть Степана Хмари повідомила його дружина Роксолана у соціальній мережі.
Не хочу у це повірити. Не хочу це писати. Мій найдорожчий у світі чоловік помер. Все, – написала вона.
Роксолана Хмара наголосила, що хотіла, аби її чоловік дожив до Перемоги України у війні з РФ.
Я так хотіла бачити його щасливе обличчя! Його прекрасне обличчя! Бо він був таким красивим навіть у свої 86. Його голубі очі вже не були такими чисто голубими, але все ж бездонними. Він так любив Україну і українців. Він рвав свою душу і серце за неї. І Україна підніметься з попелу, вона Воскресне! Я знаю…, – додала дружина Степана Хмари.
Довідка. Степан Хмара народився 12 жовтня 1937 року у селі Боб’ятин (Червоноградський район Львівської області). У 1964 році закінчив Львівський державний медичний інститут, де вчився на лікаря-стоматолога.
У 1972 році почав брати участь у випуску підпільного журналу “Український вісник” та займався поширенням самвидаву, а вже в 1975 році його вперше спробували арештувати, але тоді справу закрили через відсутність доказів.
Вже через 5 років, у 1980-му, за політичну та правозахисну діяльність Хмару засудили до 7 років ув’язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання. Покарання відбував у таборах на Уралі.
У 1987 році Степан Хмара повернувся в Україну і став одним із керівників Української гельсінської спілки. У 1990 році став депутатом Верховної Ради від “Народного руху України”.
Того ж року Степан Хмара разом із Левом Лук’яненком та Михайлом Горинем створили Українську республіканську партію.
Восени 1990 року долучився до Революції на граніті – голодував разом зі студентами на Майдані в Києві.
Після проголошення Незалежності України тричі обирався народним депутатом Верховної Ради України – I, II та IV скликань.
У 2006 році Степану Хмарі було надано звання Героя України із врученням Ордена Держави “За визначні особисті заслуги у боротьбі за відродження незалежності української державності, відданість ідеалам свободи і демократії”.
- У суботу, 10 лютого, у віці 78 років помер український перекладач, літературознавець та кандидат філологічних наук Віктор Дмитрук. Він відомий своїми перекладами творів з польської та англійської мов, серед яких праці таких авторів як Ольга Токарчук, Адам Загаєвський, Джон Ерскін та Сьюзен Зонтаг тощо.
- 25 лютого в Україні відзначають 153 роки від дня народження письменниці Лесі Українки.
- 116 років з дня народження ікони фемінізму: біографія та цитати Симони де Бовуар.
Влада Ізраїлю оголосила тендер на будівництво понад трьох тисяч будинків у стратегічно важливому районі Західного берега. Цей крок фактично розділяє палестинські території навпіл та унеможливлює створення життєздатної суверенної держави Палестина.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав українську молодь зосередитися на захисті та відновленні власної держави. На його думку, молоді люди мають розбудовувати безпечну Україну замість пошуку життя в інших країнах.
Адміністрація Дональда Трампа офіційно підтвердила намір отримати контроль над Гренландією для протидії впливу Росії та Китаю. У Білому домі зазначають, що заради досягнення цієї мети президент готовий розглянути навіть залучення збройних сил.
У Дніпрі зафіксовано серію вибухів через масовану атаку безпілотників, внаслідок якої суттєвих руйнувань зазнала житлова багатоповерхівка. Обласна влада підтверджує інформацію про виникнення пожеж у професійному училищі та дитячому садку після влучань ворожих БпЛА.
Білий дім офіційно проголосив Західну півкулю зоною виключного впливу США, що викликало хвилю критики всередині країни. Громадяни США висловлюють серйозне занепокоєння через можливе втягування у тривалі конфлікти у Венесуелі та дипломатичні суперечки з Данією.