У Києві попрощалися з колишнім радянським політв’язнем та дисидентом Степаном Хмарою
Джерело: Букви
25 лютого у Києві попрощалися з дисидентом, героєм України та народним депутатом кількох скликань та борцем за свободу Степаном Хмарою.
О 10:00 церемонію розпочали у Київській консерваторії. Згодом на Майдані незалежності виступили його рідні та близькі.
Відспівали Степана Хмару у Церкві Святого Миколая УГКЦ на Аскольдовій могилі.
Поховання політика відбулося на Байковому кладовищі.
21 лютого 2024 року на 87-му році життя помер Степан Хмара – Герой України, народний депутат трьох скликань, політв’язень радянських концтаборів та співавтор Конституції України.
Про смерть Степана Хмари повідомила його дружина Роксолана у соціальній мережі.
Не хочу у це повірити. Не хочу це писати. Мій найдорожчий у світі чоловік помер. Все, – написала вона.
Роксолана Хмара наголосила, що хотіла, аби її чоловік дожив до Перемоги України у війні з РФ.
Я так хотіла бачити його щасливе обличчя! Його прекрасне обличчя! Бо він був таким красивим навіть у свої 86. Його голубі очі вже не були такими чисто голубими, але все ж бездонними. Він так любив Україну і українців. Він рвав свою душу і серце за неї. І Україна підніметься з попелу, вона Воскресне! Я знаю…, – додала дружина Степана Хмари.
Довідка. Степан Хмара народився 12 жовтня 1937 року у селі Боб’ятин (Червоноградський район Львівської області). У 1964 році закінчив Львівський державний медичний інститут, де вчився на лікаря-стоматолога.
У 1972 році почав брати участь у випуску підпільного журналу “Український вісник” та займався поширенням самвидаву, а вже в 1975 році його вперше спробували арештувати, але тоді справу закрили через відсутність доказів.
Вже через 5 років, у 1980-му, за політичну та правозахисну діяльність Хмару засудили до 7 років ув’язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання. Покарання відбував у таборах на Уралі.
У 1987 році Степан Хмара повернувся в Україну і став одним із керівників Української гельсінської спілки. У 1990 році став депутатом Верховної Ради від “Народного руху України”.
Того ж року Степан Хмара разом із Левом Лук’яненком та Михайлом Горинем створили Українську республіканську партію.
Восени 1990 року долучився до Революції на граніті – голодував разом зі студентами на Майдані в Києві.
Після проголошення Незалежності України тричі обирався народним депутатом Верховної Ради України – I, II та IV скликань.
У 2006 році Степану Хмарі було надано звання Героя України із врученням Ордена Держави “За визначні особисті заслуги у боротьбі за відродження незалежності української державності, відданість ідеалам свободи і демократії”.
- У суботу, 10 лютого, у віці 78 років помер український перекладач, літературознавець та кандидат філологічних наук Віктор Дмитрук. Він відомий своїми перекладами творів з польської та англійської мов, серед яких праці таких авторів як Ольга Токарчук, Адам Загаєвський, Джон Ерскін та Сьюзен Зонтаг тощо.
- 25 лютого в Україні відзначають 153 роки від дня народження письменниці Лесі Українки.
- 116 років з дня народження ікони фемінізму: біографія та цитати Симони де Бовуар.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер призначив Дена Джарвіса новим міністром оборони після відставки Джона Гілі. Кадрове рішення ухвалили на тлі суперечки про оборонні витрати та зростання тиску на самого Стармера.
Міністерство внутрішніх справ США розслідує появу великого напису «8647» на газоні Національної алеї у Вашингтоні. У відомстві назвали інцидент вандалізмом і заявили, що будь-які погрози президенту Дональду Трампу сприймають серйозно.
Відкриття міжнародного мосту Горді Гау, який має з’єднати Канаду та США, відклали без пояснення конкретних причин. Канадська сторона заявила, що країни взяли додатковий час для вирішення неврегульованих питань.
Командувач сухопутних військ Німеччини Крістіан Фройдінг заявив, що країна має бути готовою до можливої атаки Росії до 2029 року або навіть раніше. За його словами, оцінку щодо потенційної готовності РФ атакувати країну НАТО поділяють усі союзники Альянсу.
Адміністрація Дональда Трампа планує депортувати групу іранців та інших мігрантів до Центральноафриканської Республіки. Серед них можуть бути дві іранки, яким, за словами адвокатки, загрожують катування і переслідування в разі повернення до Ірану.