У Києві попрощалися з колишнім радянським політв’язнем та дисидентом Степаном Хмарою
Джерело: Букви
25 лютого у Києві попрощалися з дисидентом, героєм України та народним депутатом кількох скликань та борцем за свободу Степаном Хмарою.
О 10:00 церемонію розпочали у Київській консерваторії. Згодом на Майдані незалежності виступили його рідні та близькі.
Відспівали Степана Хмару у Церкві Святого Миколая УГКЦ на Аскольдовій могилі.
Поховання політика відбулося на Байковому кладовищі.
21 лютого 2024 року на 87-му році життя помер Степан Хмара – Герой України, народний депутат трьох скликань, політв’язень радянських концтаборів та співавтор Конституції України.
Про смерть Степана Хмари повідомила його дружина Роксолана у соціальній мережі.
Не хочу у це повірити. Не хочу це писати. Мій найдорожчий у світі чоловік помер. Все, – написала вона.
Роксолана Хмара наголосила, що хотіла, аби її чоловік дожив до Перемоги України у війні з РФ.
Я так хотіла бачити його щасливе обличчя! Його прекрасне обличчя! Бо він був таким красивим навіть у свої 86. Його голубі очі вже не були такими чисто голубими, але все ж бездонними. Він так любив Україну і українців. Він рвав свою душу і серце за неї. І Україна підніметься з попелу, вона Воскресне! Я знаю…, – додала дружина Степана Хмари.
Довідка. Степан Хмара народився 12 жовтня 1937 року у селі Боб’ятин (Червоноградський район Львівської області). У 1964 році закінчив Львівський державний медичний інститут, де вчився на лікаря-стоматолога.
У 1972 році почав брати участь у випуску підпільного журналу “Український вісник” та займався поширенням самвидаву, а вже в 1975 році його вперше спробували арештувати, але тоді справу закрили через відсутність доказів.
Вже через 5 років, у 1980-му, за політичну та правозахисну діяльність Хмару засудили до 7 років ув’язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання. Покарання відбував у таборах на Уралі.
У 1987 році Степан Хмара повернувся в Україну і став одним із керівників Української гельсінської спілки. У 1990 році став депутатом Верховної Ради від “Народного руху України”.
Того ж року Степан Хмара разом із Левом Лук’яненком та Михайлом Горинем створили Українську республіканську партію.
Восени 1990 року долучився до Революції на граніті – голодував разом зі студентами на Майдані в Києві.
Після проголошення Незалежності України тричі обирався народним депутатом Верховної Ради України – I, II та IV скликань.
У 2006 році Степану Хмарі було надано звання Героя України із врученням Ордена Держави “За визначні особисті заслуги у боротьбі за відродження незалежності української державності, відданість ідеалам свободи і демократії”.
- У суботу, 10 лютого, у віці 78 років помер український перекладач, літературознавець та кандидат філологічних наук Віктор Дмитрук. Він відомий своїми перекладами творів з польської та англійської мов, серед яких праці таких авторів як Ольга Токарчук, Адам Загаєвський, Джон Ерскін та Сьюзен Зонтаг тощо.
- 25 лютого в Україні відзначають 153 роки від дня народження письменниці Лесі Українки.
- 116 років з дня народження ікони фемінізму: біографія та цитати Симони де Бовуар.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.