У Києві затримали російського агента, який скоригував ракетний удар по КНУ iм. Шевченка
Джерело: Служба безпеки України
У Києві затримали агента ФСБ, який у 2022 році скерував ворожий ракетний удар на один із корпусів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Ним виявився 40-річний мешканець столиці.
Слідство встановило, що саме за його координатами росіяни 31 грудня завдали ракетного удару по одному із корпусів університету. Також зловмисник проводив розвідку місць розташування особового складу та техніки ЗСУ в Києві та Житомирській області.
Фото: Служба безпеки України
Виявивши свою відданість окупантам, чоловік наприкінці минулого року оформив статус “волонтера” та виїхав до Росії через треті країни. Під час перетину кордону з РФ він звернувся до ФСБ із пропозицією співпрацювати. Для підтвердження своїх намірів він передав окупантам координати, де, за його словами, розташувався один із підрозділів ЗСУ.
Через декілька днів ЗС РФ здійснили повітряну атаку за цією “локацією”. Чоловіка доставили до Москви, де його підготували до роботи в Україні.
Йому обіцяли російське громадянство та “евакуацію” в разі потреби.
Фото: Служба безпеки України
Зловмисника зараз тримають під вартою. Йому повідомили про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Чоловіку загрожує довічне ув’язнення за державну зраду в умовах воєнного стану.
- Правоохоронці затримали у Харкові шахрая, який за гроші обіцяв дружині загиблого військового повернути його з полону.
- Правоохоронці ліквідували ще два канали нелегального збуту зброї та боєприпасів у Рівненській та Івано-Франківській областях – зловмисники хотіли продати російську “трофейну” зброю та вибухівку.
5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.
Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.
На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.
Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.
До 15 років ув’язнення з конфіскацією майна засудили водія військового госпіталю на Кіровоградщині, який передавав росіянам персональні дані поранених військових ЗСУ та координати української ППО.