У Латвії ув’язнили прокремлівську активістку на три роки
Джерело: Delfi
Ризький міський суд засудив проросійську активістку Олену Крейле у справі про виправдання воєнних злочинів РФ, призначивши три роки позбавлення волі.
Крейле визнали винною у публічному виправданні злочинів Росії в Україні, виправданні геноциду, злочинів проти людяності, а також воєнних злочинів, які вчинив СРСР у Латвії.
Приводом до порушення справи стало те, що Крейле регулярно з’являлася на публічних заходах із символікою на підтримку російського вторгнення в Україну. Обвинувачена – затята прихильниця російської влади, у її будинку є прапор РФ, а на вікні напис “Путін – мій друг”, “МВС Росії” та “Бог береже Латвію”.
Крейле з 2022 року кілька разів затримували за демонстрацію забороненої символіки. Востаннє її затримали після відвідування заходу з сумкою із Z-символікою.
Читайте також: Путін посилює інформаційні умови для майбутньої ескалації проти країн Балтії – ISW
Раніше у Re: Baltica писали, що Крейле — домогосподарка, народилася та виросла у Латвії, однак не знає мови цієї країни. Перші конфлікти з правоохоронцями у неї почалися під час пандемії коронавірусу, оскільки жінка відмовилася проходити вакцинацію, через що не могла потрапити до магазину.
Читайте також: В ЄС збільшується кількість видворень громадян РФ: найчастіше росіян висилає Німеччина
- 20 червня Сейм Латвії ухвалив поправки до Закону про імміграцію. Відтепер майже усі громадяни РФ, що проживають у Латвії, зобов’язані складати іспит з латиської мови, щоб зберегти право на проживання у країні.
- Прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас заявила, що уряд країни шукає юридичні механізми для депортації осіб, які захочуть отримати громадянство країни-агресорки.
- Служба держбезпеки Латвії затримала чотирьох громадян країни за підозрою в співпраці з російськими спецслужбами.
- Національна рада з електронних ЗМІ Латвії (NEPLP) ухвалила рішення закрити доступ до трьох російських сайтів – wagner2022.ru, dentv.ru і yapolitic.ru.
- У Литві мають намір позбавити громадянства російську балерину Ілзе Лієпу через підтримку нею російсько-української війни.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.