У лікарні після замаху померла Ірина Фаріон: біографія мовознавиці та обставини її смерті
Сьогодні, 19 липня, відбувся замах на українську мовознавицю, політикиню, викладачку, доктора філологічних наук Ірину Фаріон. Фаріон госпіталізували у критичному стані, але через декілька годин боротьби лікарів за її життя, жінка померла.
Про смерть мовознавиці повідомила пресслужба Першого медичного об’єднання Львова і мер міста Андрій Садовий.
Ірині Фаріон було 60 років.
“Медики зробили все можливе, але поранення було несумісне з життям. Громада Львова висловлює щирі співчуття родині та всім, хто її знав і любив“, – написав Садовий. Убивство мовознавиці він назвав зухвалим і наглим. Наголосив, що вбивцю необхідно знайти.
Як розвивалися події
Журналістка і телеведуча каналу “Еспресо” Марта Оліярник повідомила, що в п’ятницю, 19 липня, у Львові невідомий здійснив замах на українську мовознавицю Ірину Фаріон. У жінку вистрілили на вулиці Масарика, 3 й влучили у скроню. Оліярник повідомила, що стрільця бачили сусіди. Він був в рукавичках та зі зброєю без глушника. Попередньо відомо, що нападник чекав на Фаріон біля її будинку.
Згодом поліція Львівської області підтвердила факт замаху та повідомила, що силовики розгорнули спеціальну операцію для затримання стрільця, до якої залучені співробітники усіх служб та підрозділів поліції Львівщини.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що міністр внутрішніх справ Ігор Клименко та керівник Служби безпеки України Василь Малюк оперативно доповідають щодо розшуку зловмисника, який стріляв в Ірину Фаріон.
Мер Львова Андрій Садовий також прокоментував інцидент: “Жахлива новина про замах на вбивство серед білого дня у Львові. Помолимось за здоровʼя пані Ірини!”
Біографія Ірини Фаріон, її наукова та політична діяльність
Ірина Фаріон – українська мовознавиця, педагог, науковець, доктор філологічних наук, професорка, політик, народна депутатка України VII скликання від партії “Свобода”, колишня голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету ВРУ з питань науки і освіти, політична та громадська діячка, публіцист, блогерка.
Народилася Ірина Фаріон 29 квітня 1964 року у Львові у сім’ї сантехніка та вчительки. У 1981 році закінчила місцеву школу, після чого з 1982 по 1987 рр. навчалася на філологічному факультеті (українська філологія) Львівського державного університету ім. Івана Франка. Вищий навчальний заклад закінчила з відзнакою. До 1991 року Фаріон працювала в цьому ж університеті лаборантом кафедри загального мовознавства. У ці ж роки була керівницею Центру україністики на катедрі фольклористики.
Джерело: Ірина Фаріон
З 1 вересня 1991 до 15 листопада 2023 Ірина Фаріон працювала викладачкою на кафедрі української мови Національного університету “Львівська політехніка”. У 1996 році захистила кандидатську дисертацію на тему “Антропонімійна система Верхньої Наддністрянщини кінця XVIII — поч. XIX ст. (прізвищеві назви)” і здобула ступінь кандидата філологічних наук. У 2015 році захистила докторську дисертацію на тему “Суспільний статус староукраїнської (руської) мови у XIV—XVII ст.”
Ірина Фаріон протягом шести років очолювала мовну комісію “Просвіти” Національного університету “Львівська політехніка”. Також мовознавиця була членкинею наглядової ради Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика.
З 1998 року була ініціаторкою та організаторкою щорічного мовно-мистецького конкурсу серед студентів та учнів “Мова — твого життя основа”. У 2004 році стала лавреаткою Літературної та патріотично-виховної премії ім. Олекси Гірника.
Від 2005 року Ірина Фаріон була членом політичної партії “Свобода”. На виборах до Львівської обласної ради 2006 року була обрана депутатом Львівської обласної ради. Перемогла на виборах до Львівської обласної ради 2010 у мажоритарному окрузі міста Львова, здобувши найвищий результат підтримки серед усіх мажоритарників Львівщини — 33 %.
22 лютого 2010 року Фаріон звернулася з відкритим листом до тоді новообраного президента Віктора Януковича з приводу загрози державному статусові української мови. Активно виступала проти зросійщення навчальних програм в українських школах і ВНЗ.
Джерело: Ірина Фаріон
На сесії Львівської облради 22 лютого 2011 року виступила з проєктом рішення вимоги відставки тодішнього міністра освіти, науки, молоді та спорту Дмитра Табачника, який, на її думку “фатально помилився з місцем проживання і свого історичного буття”. Від імені трьох голів обласних рад — Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської — звернення надіслали Януковичу.
З 12 грудня 2012 по 27 листопада 2014 рр. Ірина Фаріон була депутаткою Верховної Ради України від Всеукраїнського об’єднання “Свобода”. Від 24 січня 2013 року була головою підкомітету з питань вищої освіти комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, згодом стала першою заступницею голови комітету з питань науки і освіти.
Скандали за участі Ірини Фаріон
З березня 1987 року Ірина Фаріон стала кандидатом у члени, з квітня 1988 до 1989 — членом КПРС. Мовознавиця зазначає, що не мала бажання бути долученої до партії, проте на цьому наполіг її професор.
У 2013 році запитання журналістів щодо коментаря з цього факту біографії, Ірина Фаріон відповіла: “Сміялася їм в очі. Ніяк. Орлиці не сповідаються перед гієнами”.
Джерело: Ірина Фаріон
15 листопада глава МОН Оксен Лісовий повідомив, що Львівська політехніка звільнила Ірину Фаріон. Відповідний наказ підписав ректор. Днем раніше у Львові студенти цього вишу вийшли на мітинг проти мовознавиці.
Акцію протесту спричинила низка скандалів, пов’язаних із Фаріон. Зокрема вона негативно висловилась про російськомовних захисників України та опублікувала дані студента з тимчасово окупованого Криму, що призвело до його арешту з боку РФ.
У відповідь на “злив” особистих даних омбудсман Дмитро Лубінець заявив, що звернувся до СБУ. Сама Фаріон вважала, що претензії через цю справу пов’язані зі спробою влаштувати “чергову провокацію” проти неї. Відповідаючи на критику, Фаріон заявляла, що боротьба з російською мовою всередині держави “важливіша, ніж боротьба на нульовій позиції”.
Згодом мовознавиця заявила, що з Офісу Президента надали “пряму вказівку” на її звільнення.
29 травня 2024 року Львівський апеляційний суд постановив поновити Ірину Фаріон на посаді професорки кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук “Львівської політехніки”.
Українська делегація на чолі з главою ГУР Кирилом Будановим провела в Абу-Дабі прямі переговори не лише з американською, але й із російською сторонами, інформує обізнане джерело.
Україна, ЄС і Конгрес США були шоковані від “мирного плану” Трампа, котрий виявився грою на користь Росії: його ініціатори, не читаючи деталей, намагалися використати Україну та ЄС як інструмент для завершення війни і підвищення особистого рейтингу президента США. План, який спочатку подавався як ультимативний, скоротився до 19 пунктів, втім, залишає відкритим коло політичної драми між Трампом, Україною та РФ, пише власниця “Букв” Катерина Рошук.
В адміністрації Дональда Трампа зростають побоювання, що мирний план, котрий зазнав змін після переговорів з українськими посадовцями буде відкинуто главою РФ Володимиром Путіним.
Україна висловила готовність обмежити чисельність своїх Збройних сил 800 тисячами військовослужбовців заради досягнення миру з Росією в межах мирного плану США, повідомили високопосадовці, близькі до президента Володимира Зеленського. За їхніми словами, серед спірних питань залишаються територіальні положення та гарантії безпеки з боку США.
Американський посадовець заявив, що Україна погодилася на мирну угоду щодо завершення війни з Росією, і залишилося врегулювати лише “незначні деталі”. Водночас президент Володимир Зеленський наголосив, що шлях до мирних домовленостей потребує додаткової роботи.