У Литві розглядають можливість відмови від російських шкіл
Джерело: Delfi
Після повідомлення про те, що пара підлітків зі школи для російської меншини стріляли у свого однокласника з пневматичної зброї через його політичні погляди, міністр освіти, науки та спорту країни Гінтаутас Якштас заявив, що такі ситуації викликані складною інтеграцією цієї національної групи у Литві. Тож нині політик шукає законні способи відмовитися від навчальних закладів для російської нацменшини.
Ми оцінюємо та обговорюємо з командою, чи є можливі шляхи поступового закриття шкіл для російської меншини. Ми оцінюємо правову базу, як можна це зробити, — наголосив Якштас.
Глава відомства пояснив, якщо школа започаткована муніципалітетом, то засновник може приймати рішення. Та у Литві хочуть приймати рішення і на державному рівні, щоб школи для російських національних меншин почали зникати, тому що “діти ростуть розділеними і їм складніше інтегруватися в Литві”.
Мені здається, усім буде краще, якщо в майбутньому не буде шкіл для російської меншини, – додав він.
Напередодні Різдва двоє підлітків, які навчаються у вільнюській школі Науямесче, під час прогулянки вистрілили з пневматичної зброї у свого друга. Мати постраждалого, Іра Новік, переїхала до Литви з Росії. Да свідченням жінки, підліткам не сподобалось, що їхній друг підтримує Україну.
- 9 листопада 2023 року на засіданні уряду Литви погодили виділення Україні 2 млн євро на ліквідацію соціальних наслідків повномасштабної війни з Росією.
- Міністерство оборони Литви оголосило про новий пакет військової підтримки Україні, що містить постачання двох пускових установок NASAMS, які країна придбала влітку.
- У Литві погодили ремонтувати танки Leopard, які зазнали пошкоджень внаслідок бойових дій в Україні. Роботи проводитиме литовська армія спільно з оборонною промисловістю Німеччини.
5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.
Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.
На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.
Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.
До 15 років ув’язнення з конфіскацією майна засудили водія військового госпіталю на Кіровоградщині, який передавав росіянам персональні дані поранених військових ЗСУ та координати української ППО.