У Литві за тиждень пожертвували понад €1 млн на дрони для України
Джерело: LRT
У Литві в межах акції “Radarom!” за тиждень зібрали понад 1 мільйон євро на дрони та інше військове обладнання для України. Кошти надходили від громадян та бізнесу.
Дві третини зібраної суми планують витратити на безпілотники та антидронові системи литовського виробництва, а решту — на обладнання, яке виготовляють в Україні.
Кампанія цього року триватиме до 24 лютого. За два попередні роки в її межах вдалося зібрати 22,8 мільйона євро, за які придбали 17 радарів, 69 антидронових систем, 4 спеціальні машини для мобільних радарів та 1141 комплект безпекового оснащення для військових.
Акцію “Radarom!” запустили у 2023 році для збору коштів на закупівлю оборонного обладнання для ЗСУ. Її організовує литовський мовник LRT спільно з благодійними організаціями Blue/Yellow, Laisvės TV, Stiprūs kartu та громадською діячкою й журналісткою Рітою Мілюте.
- Литва передала Україні переносні зенітно-ракетні комплекси малої дальності разом з ракетами.
- 30 січня міністр оборони Швеції Пол Йонсон заявив, що країна погодилася надати найбільший на сьогодні пакет допомоги Україні вартістю 13,5 мільярда шведських крон (1,23 мільярда доларів).
- Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що якби Київ запросив розміщення військ деяких західних країн, включно з Литвою, в Україні, це питання обговорювалося б із союзниками, і литовський прапор там був би присутній.
Триває 1548-ма доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,3 млн осіб.
21 травня відзначають Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку, Міжнародний день чаю, День заплатки та День вишиванки. За церковним календарем сьогодні Вознесіння Христове та святих рівноапостольних Костянтина і Олени.
За даними синоптиків у четвер, 21 травня, у частині областей очікується негода.
У Сенаті США наразі немає достатньої підтримки для виділення $1 млрд на будівництво нового бального залу в Білому домі. Через це фінансування можуть виключити з масштабного законопроєкту щодо міграційної політики.
Президент США Дональд Трамп заявив, що не планує подальшої ескалації щодо Куби після висунення обвинувачень колишньому кубинському лідеру Раулю Кастро. Водночас Вашингтон продовжує посилювати економічний тиск на острів.