У Литві заявили, що внаслідок кібератаки урядових систем стався витік даних саміту НАТО
Джерело: LRT
Литовський національний центр управління кризами підтвердив, що потенційний витік даних саміту НАТО, пов’язаний зі зламом урядових систем Литви.
“Поліція продовжує досудове розслідування, тому я не можу його коментувати. Однак глибина проблеми, швидше за все, більша, ніж передбачалося спочатку. Так, кіберінцидент був зафіксований, але масштаби збитків ще визначаються”, – прокоментував голова НЦУК Вілмантас Віткаускас.
За його словами, для зламу “були використані певні слабкі місця, вразливість у системах”.
Очільник НЦУК також зазначив, що канцлер уряду Литви звернувся до Координаційної комісії із захисту таємниць з проханням оцінити справжність та секретність опублікованих документів.
“Установам, чиї документи були оприлюднені, було запропоновано оцінити їх: вони розкриті повністю або частково, з вкрапленнями підробок”, – пояснив Віткаускас.
ДОВІДКОВО. Саміт НАТО пройшов у Вільнюсі 11-12 липня. Під час його проведення кіберзлочинцям вдалося отримати доступ до деяких секретних даних щодо організації саміту. Це, зокрема, була інформацію про імена людей, які відповідали за охорону, а також маршрути переміщення делегацій.
Нагадаємо, 12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті створення вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.
Згодом Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція спільно заявили, що долучаються до декларації країни G7 стосовно гарантій безпеки для України.
11 липня країни-члени НАТО узгодили спільне комюніке щодо України на саміті у Вільнюсі. У НАТО запевнили, що запросять Україну до Альянсу, коли країни-члени погодяться, і усі умови будуть виконані.
Своєю чергою, глава НАТО Єнс Столтенберг підтвердив, що Україна стане членом НАТО в майбутньому, і що процес членства країни перейде з двоетапного на одноетапний.
- У вівторок, 11 липня, президент України Володимир Зеленський назвав “абсурдним” небажанням надати країні чіткий графік членства. Висловлювання Зеленського обурило деяких союзників України. Нині НАТО приховує тріщини після того, як Зеленський втратив холоднокровність.
- Очільник Міноборони США Ллойд Остін заявив, що “не сумнівається” у приєднанні України до НАТО після завершення російсько-української війни.
- Колишній глава британського уряду Борис Джонсон, після завершення саміту НАТО у Вільнюсі, звернувся до Сполучених Штатів із застереження щодо “втоми від України”.
- Прем’єрка Естонії Кая Каллас заявила, що рішення саміту НАТО про запрошення Україні приєднатися до Альянсу після “виконання умов” – це “стільки, скільки НАТО може нині їй запропонувати”.
- Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес відреагував на критику президента України Володимира Зеленського щодо ненадання на саміті у Вільнюсі чіткого графіка чи переліку умов для вступу до НАТО. Він сказав, що “люди хочуть бачити трохи вдячності” за надану допомогу.
Уряд Великої Британії веде переговори з Австралією та Канадою щодо запровадження санкцій проти платформи X. Причиною став ШІ-інструмент Grok, який дозволяє створювати порнографічні дипфейки за участю жінок та дітей.
Колишній посол Британії у США Пітер Мандельсон публічно звернувся до постраждалих від дій Джеффрі Епштейна. Політик висловив жаль через байдужість правоохоронної системи до болю жінок.
Міністр клімату, енергетики та навколишнього середовища Кім Сун Хван визнав недоліки відмови від атомної енергетики та необхідність її розвитку у країні.
На тлі того, що святкування на честь розірвання шлюбного контракту стабільно набирають популярність, видання The Washington Post розповіло історію американки Нілуфар Сіздакхані, яка влаштувала з нагоди розлучення справжню вечірку з друзями.
Прокурор Тегерана Алі Салехі пригрозив смертною карою учасникам протестів, назвавши їх “терористами”. За його словами, осіб, причетних до псування майна або застосування зброї проти силовиків, притягатимуть до відповідальності за статтею “заколот проти держави”.