У межах обміну військовополоненими РФ відмовляється повертати багатьох українців – ГУР

Джерело: інтерв’ю представника Головного управління розвідки Міноборони України Андрія Юсова для “Укрінформу”

Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну вдалось повернути близько 2600 військовополонених. Однак деяких українців Росія відмовляється повертати – без пояснення причин.

Як зауважив Юсов, щодо деяких українських військовослужбовців у РФ відкривають вигадані кримінальні справи. Окремим захисникам України вже винесено вироки.

Представник ГУР додав, що перемовини щодо обміну полоненими відбуваються виключно між представниками України та Росії, проте Київ прагне, аби до перемовин приєдналось більше країн-союзників.

“Зрештою, у різних випадках Україна веде перемовини з різними суб’єктами. Наприклад, уже не секрет, що з ПВК “Вагнер” були окремі перемовини щодо обміну полоненими. Вони були достатньо результативними. Так само бувають окремі “польові” історії. Звичайно, тоді комусь щастить перебувати в полоні менші терміни”, – сказав Юсов.

Однак, додав він, немає чіткої формули обміну полоненими, оскільки Росія – це держава, яка ігнорує міжнародне право та Женевські конвенції.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.