У Міноборони Естонії запропонували план військової допомоги Україні на 120 мільярдів євро

Джерело: Euractiv

Постійний секретар Міністерства оборони Естонії Кусті Салм повідомив про розроблений естонською владою план військової допомоги Україні на 120 мільярдів євро.

Салм зазначив, що виділення 120 мільярдів євро на рік на військову допомогу “це орієнтовна цифра того, чого має вистачити, щоб Україна виграла війну”.

Він припустив, що частину цієї суми можна профінансована коштом єврооблігацій, де Європейська комісія могла б залучати кошти з фінансових ринків і використовувати групу з 27 країн-членів Євросоюзу як гарантію.

Протягом минулих кількох місяців естонські політики та офіційні особи неодноразово заявляли, що Україні для перемоги у війні необхідно, щоб її західні союзники інвестували 0,25% свого ВВП у військову допомогу країні, ґрунтуючись на стратегії, розробленій Міноборони Естонії.

Стратегія деталізує, куди будуть витрачені кошти, переважно на оборонне обладнання та боєприпаси.

Якби понад 50 країн очолюваної США коаліції “Рамштайн”, яка підтримує Україну, витратили цей відсоток, це б становило понад 120 мільярдів євро на рік, — пояснив Салм. — З цими ресурсами до 2025 року Україна дійде до точки, коли змусить Росію оборонятися.

Згідно з інформацією Euractiv, він також отримав підтримку в Литві, Латвії, Польщі та деяких країнах Середземномор’я.

Підтримка накопичується досить швидко, — запевнив Салм, додавши, що ідея єврооблігацій “очевидно набагато привабливіша, ніж пошук 120 мільярдів євро в наших національних бюджетах”.

Кабінет міністрів ухвалив постанову, якою розширює функціонал державних сервісів “Армія+” та “Резерв+”. Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.

Сили оборони України 16 березня вдарили по авіабудівному заводу “Авіастар” в Ульяновській області РФ, пошкодивши інфраструктуру підприємства та частину літаків.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан в інтерв’ю GB News заявив, що Захід змінив систему безпеки Європи без згоди Росії, що, мовляв, стало причиною початку повномасштабного вторгнення.

18 березня суд у Варшаві задовольнив запит України про екстрадицію російського археолога Олександра Бутягіна, котрий проводив незаконні розкопки у тимчасово окупованому Криму.

Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас виступила проти заклику прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера нормалізувати відносини з Москвою та відновити доступ до дешевих російських енергоносіїв.