У Міноборони застерегли від фейкового застосунку «Резерв+»
Джерело: Катерина Черногоренко/Фейсбук
У Міноборони попередили, що росіяни розповсюджують фейкові веб-застосунки, замасковані під “Резерв+”, з метою отримання персональних даних українців.
Як зауважила заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко, ворог розповсюджує веб-застосунки, які мають виглядати як Резерв+, і планує поширювати їх серед українців для збору персональних даних.
Ми вже знаємо про це і працюємо над забезпеченням вашого захисту, – повідомила вона.
Черногоренко закликала українців бути уважними та перевіряти джерела, на які вони переходять, і користуватися тільки офіційним сайтом Резерв+: reserveplus.mod.gov.ua. Також не переходити за посиланнями, що імітують назву reserveplus.mod.gov.ua і закінчуються на .top, .website, .org тощо.
При завантаженні застосунку обов’язково перевіряйте, що розробником є Міністерство оборони України (MINISTERSTVO OBORONY UKRAINY), – наголосила представниця Міноборони.
- З 18 травня, коли розпочав роботу застосунок Резерв+, його послугами скористалися вже 2 мільйони громадян. Про це повідомила заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко.
- До мобільного застосунку “Резерв+” додали відображення статусу бронювання від мобілізації. До додатка вже занесли 340 тисяч записів до реєстру “Оберіг”.
- Заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко заявила, що у мобільному додатку “Резерв+” з’явилося ще одне оновлення – дистанційне виправлення даних.
Російські окупанти вдарили дроном по супермаркету у Дніпровському районі Херсона. Унаслідок атаки постраждали четверо людей.
Російські окупанти атакували об’єкти Нафтогазу у Запорізькій і Дніпропетровській областях. Внаслідок атаки поранений співробітник компанії.
Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.
У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.