У Міноборони застерегли від фейкового застосунку «Резерв+»
Джерело: Катерина Черногоренко/Фейсбук
У Міноборони попередили, що росіяни розповсюджують фейкові веб-застосунки, замасковані під “Резерв+”, з метою отримання персональних даних українців.
Як зауважила заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко, ворог розповсюджує веб-застосунки, які мають виглядати як Резерв+, і планує поширювати їх серед українців для збору персональних даних.
Ми вже знаємо про це і працюємо над забезпеченням вашого захисту, – повідомила вона.
Черногоренко закликала українців бути уважними та перевіряти джерела, на які вони переходять, і користуватися тільки офіційним сайтом Резерв+: reserveplus.mod.gov.ua. Також не переходити за посиланнями, що імітують назву reserveplus.mod.gov.ua і закінчуються на .top, .website, .org тощо.
При завантаженні застосунку обов’язково перевіряйте, що розробником є Міністерство оборони України (MINISTERSTVO OBORONY UKRAINY), – наголосила представниця Міноборони.
- З 18 травня, коли розпочав роботу застосунок Резерв+, його послугами скористалися вже 2 мільйони громадян. Про це повідомила заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко.
- До мобільного застосунку “Резерв+” додали відображення статусу бронювання від мобілізації. До додатка вже занесли 340 тисяч записів до реєстру “Оберіг”.
- Заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко заявила, що у мобільному додатку “Резерв+” з’явилося ще одне оновлення – дистанційне виправлення даних.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 31 жовтня. Загалом від початку доби відбулося 137 бойових зіткнень.
Правління російського “Газпрому” схвалило проєкт інвестиційної програми на 2026 рік із загальним обсягом фінансування 1,1 трлн рублів – на 31,9% менше, ніж у фінальній редакції програми на 2025 рік.
Санкції США проти російського нафтовидобувного концерну “Роснафта” відновили у Німеччині дискусії стосовно націоналізації дочірніх підприємств компанії, зокрема нафтопереробного заводу PCK у Шведте на сході ФРН.
Влада Китаю неодноразово заявляла, що країна не постачає Росії зброю. Водночас Пекін не обмежує експорт товарів подвійного призначення, котрі можуть використовуватися у військовому виробництві. Зокрема, російські військові компанії імпортують із Китаю мільйони двигунів та інші компоненти для безпілотників, які застосовуються проти українських військових і міст, мовиться у неопублікованих звітах, підготовлених для Держдепартаменту США та урядів європейських країн.
З початку 2025 року сплата туристичного збору зросла на 35,7% проти відповідного періоду минулого року. Цьогоріч місцеві бюджети отримали 234,4 млн грн туристичного збору.
 
                                         
                                         
                                         
                                        