У МЗС України прокоментували результати парламентських виборів у Грузії
Джерело: МЗС
Міністерство закордонних справ України зреагувало на результати виборів у Грузії, зокрема підтримавши висновки міжнародних спостерігачів, котрі раніше зафіксували порушення, відзначивши схожість зафіксованих інцидентів із методами, характерними для РФ.
Україна уважно спостерігала за перебігом парламентських виборів, які відбулися в Грузії 26 жовтня 2024 року. Ми підтримуємо висновки міжнародної місії ОБСЄ/БДІПЛ зі спостереження за парламентськими виборами в Грузії, яка зафіксувала численні порушення. Підкуп, залякування, примус і тиск на виборців, відсутність прозорості голосування, обмеження доступу опозиційних партій до мас-медіа — це лише неповний перелік порушень, якими запам’ятаються ці вибори, – мовиться у коментарі.
У відомстві акцентували, що такі результати особливо високо оцінили та привітали в Росії, позаяк такі методи впливу на результати волевиявлення притаманні саме російському режиму. Разом з тим, нагадали, що вони несумісні зі шляхом до ЄС і НАТО, котрий декларує грузинська влада.
Факти, встановлені міжнародними спостерігачами, мають бути розслідувані, додали у заяві, аби забезпечити легітимність виборів та уникнути політичної кризи.
Українське МЗС закликало грузинський уряд не йти білоруським шляхом до втрати суверенітету та незалежності.
Україна за будь-яких обставин підтримуватиме грузинський народ у його прагненні продовжити стратегічний курс на приєднання до ЄС та НАТО, – резюмували у повідомленні.
Зауважимо, прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявляв, що результати парламентських виборів будуть затверджені попри спротив опозиції, яка відмовляється визнавати їхні результати. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі офіційно заявила, що не визнає результатів парламентських виборів у країні.
Своєю чергою, голова спостережної місії ENEMO, Європейської мережі організацій зі спостереження за виборами Златко Вуйвовіч заявив, що парламентські вибори 2024 року в Грузії пройшли з численними порушеннями, що вплинуло на інклюзивність і прозорість виборчого процесу.
- 27 жовтня прем’єр-міністр Грузії Іраклі Кобахідзе повідомив, що Тбілісі не планує відновлювати дипломатичні відносини з Москвою через окупацію Абхазії та Південної Осетії.
- Повномасштабне вторгнення Росії в Україну розділило східну Європу. Деякі країни наблизились до Євросоюзу, тоді як інші, зокрема Грузія, обирають російський шлях до авторитаризму.
- 14 травня парламент Грузії у третьому читанні затвердив закон про “іноагентів”. Попри протести десятків тисяч громадян, “за” закон проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів проголосували “проти”.
- 21 травня Венеційська комісія Ради Європи опублікувала терміновий висновок щодо Закону про прозорість іноземного впливу, остаточно ухвалений парламентом Грузії у третьому читанні, закликавши грузинську владу скасувати його.
- У зверненні до Жозепа Борреля, 31 депутат Європарламенту закликав зупинити статус кандидата на вступ в ЄС для Грузії через нещодавні події у країні.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.
Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.
Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.
Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.