У Німеччині підтвердили участь десятків німців у російсько-українській війні на боці агресора

Джерело: Welt

За даними Федерального міністерства внутрішніх справ ФРН, декілька десятків німецьких екстремістів направилися воювати в Україну, більшість – на боці Росії.

Як розповіли у виданні, від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну німецькі правоохоронці зафіксували виїзд з Німеччини 61 особи, “причетної до екстремізму або політично вмотивованих злочинів”. Серед них – як праві, так і ліві екстремісти.

Відомо, що 39 із них покинули Німеччину “з наміром брати участь у бойових діях”. З них 27 – на боці Росії, 12 – на боці України. Стосовно більшості з них Берлін має в своєму розпорядженні конкретну інформацію про їхню участь у бойових діях.

Водночас зазначається, що справжня кількість німців, які воюють в Україні, значно більша. Проте влада Німеччини збирає інформацію лише про людей, пов’язаних з екстремізмом. Наприклад, багато колишніх військовослужбовців Бундесверу приєдналися до Інтернаціонального легіону в складі української армії.

Прессекретарка федерального Міністерства юстиції зазначила, що сам факт участі в бойових діях в Україні німецькими законами не карається, доки мова йде про службу в регулярних арміях. Інша ситуація – з “добровольчими загонами” або “ополченням”, участь в яких вже може бути визначена як найманство.

Своєю чергою, депутат німецького парламенту Родеріх Кізеветтер розкритикував таку ситуацію.

“Люди або екстремісти, які добровільно приєднуються до російських збройних сил або терористичних груп для участі в нападі на Україну, повинні бути притягнуті до відповідальності після їх повернення до Німеччини”, – наголосив він, додавши, що участь у війні на боці РФ сама по собі передбачає “систематичну причетність до воєнних злочинів і порушень прав людини”.

Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.

Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.

Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.

Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.