У Німеччині підтвердили участь десятків німців у російсько-українській війні на боці агресора
Джерело: Welt
За даними Федерального міністерства внутрішніх справ ФРН, декілька десятків німецьких екстремістів направилися воювати в Україну, більшість – на боці Росії.
Як розповіли у виданні, від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну німецькі правоохоронці зафіксували виїзд з Німеччини 61 особи, “причетної до екстремізму або політично вмотивованих злочинів”. Серед них – як праві, так і ліві екстремісти.
Відомо, що 39 із них покинули Німеччину “з наміром брати участь у бойових діях”. З них 27 – на боці Росії, 12 – на боці України. Стосовно більшості з них Берлін має в своєму розпорядженні конкретну інформацію про їхню участь у бойових діях.
Водночас зазначається, що справжня кількість німців, які воюють в Україні, значно більша. Проте влада Німеччини збирає інформацію лише про людей, пов’язаних з екстремізмом. Наприклад, багато колишніх військовослужбовців Бундесверу приєдналися до Інтернаціонального легіону в складі української армії.
Прессекретарка федерального Міністерства юстиції зазначила, що сам факт участі в бойових діях в Україні німецькими законами не карається, доки мова йде про службу в регулярних арміях. Інша ситуація – з “добровольчими загонами” або “ополченням”, участь в яких вже може бути визначена як найманство.
Своєю чергою, депутат німецького парламенту Родеріх Кізеветтер розкритикував таку ситуацію.
“Люди або екстремісти, які добровільно приєднуються до російських збройних сил або терористичних груп для участі в нападі на Україну, повинні бути притягнуті до відповідальності після їх повернення до Німеччини”, – наголосив він, додавши, що участь у війні на боці РФ сама по собі передбачає “систематичну причетність до воєнних злочинів і порушень прав людини”.
- 15 липня канцлер Німеччини Олаф Шольц зазначив, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році і до 2027 року Німеччина витратить на постачання озброєння України приблизно 17 мільярдів євро.
- Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що вже наступного року Німеччина витрачатиме 2% свого ВВП на оборону.
- Німеччина вперше відправить війська до Австралії в межах спільних навчань із близько 30 000 військовослужбовців з 12 інших країн, акцентуючи посилену увагу Берліна до Індо-Тихоокеанського регіону на тлі зростання напруги у регіоні з боку Китаю.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.