У Німеччині підтвердили участь десятків німців у російсько-українській війні на боці агресора
Джерело: Welt
За даними Федерального міністерства внутрішніх справ ФРН, декілька десятків німецьких екстремістів направилися воювати в Україну, більшість – на боці Росії.
Як розповіли у виданні, від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну німецькі правоохоронці зафіксували виїзд з Німеччини 61 особи, “причетної до екстремізму або політично вмотивованих злочинів”. Серед них – як праві, так і ліві екстремісти.
Відомо, що 39 із них покинули Німеччину “з наміром брати участь у бойових діях”. З них 27 – на боці Росії, 12 – на боці України. Стосовно більшості з них Берлін має в своєму розпорядженні конкретну інформацію про їхню участь у бойових діях.
Водночас зазначається, що справжня кількість німців, які воюють в Україні, значно більша. Проте влада Німеччини збирає інформацію лише про людей, пов’язаних з екстремізмом. Наприклад, багато колишніх військовослужбовців Бундесверу приєдналися до Інтернаціонального легіону в складі української армії.
Прессекретарка федерального Міністерства юстиції зазначила, що сам факт участі в бойових діях в Україні німецькими законами не карається, доки мова йде про службу в регулярних арміях. Інша ситуація – з “добровольчими загонами” або “ополченням”, участь в яких вже може бути визначена як найманство.
Своєю чергою, депутат німецького парламенту Родеріх Кізеветтер розкритикував таку ситуацію.
“Люди або екстремісти, які добровільно приєднуються до російських збройних сил або терористичних груп для участі в нападі на Україну, повинні бути притягнуті до відповідальності після їх повернення до Німеччини”, – наголосив він, додавши, що участь у війні на боці РФ сама по собі передбачає “систематичну причетність до воєнних злочинів і порушень прав людини”.
- 15 липня канцлер Німеччини Олаф Шольц зазначив, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році і до 2027 року Німеччина витратить на постачання озброєння України приблизно 17 мільярдів євро.
- Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що вже наступного року Німеччина витрачатиме 2% свого ВВП на оборону.
- Німеччина вперше відправить війська до Австралії в межах спільних навчань із близько 30 000 військовослужбовців з 12 інших країн, акцентуючи посилену увагу Берліна до Індо-Тихоокеанського регіону на тлі зростання напруги у регіоні з боку Китаю.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 31 жовтня. Загалом від початку доби відбулося 137 бойових зіткнень.
Правління російського “Газпрому” схвалило проєкт інвестиційної програми на 2026 рік із загальним обсягом фінансування 1,1 трлн рублів – на 31,9% менше, ніж у фінальній редакції програми на 2025 рік.
Санкції США проти російського нафтовидобувного концерну “Роснафта” відновили у Німеччині дискусії стосовно націоналізації дочірніх підприємств компанії, зокрема нафтопереробного заводу PCK у Шведте на сході ФРН.
Влада Китаю неодноразово заявляла, що країна не постачає Росії зброю. Водночас Пекін не обмежує експорт товарів подвійного призначення, котрі можуть використовуватися у військовому виробництві. Зокрема, російські військові компанії імпортують із Китаю мільйони двигунів та інші компоненти для безпілотників, які застосовуються проти українських військових і міст, мовиться у неопублікованих звітах, підготовлених для Держдепартаменту США та урядів європейських країн.
З початку 2025 року сплата туристичного збору зросла на 35,7% проти відповідного періоду минулого року. Цьогоріч місцеві бюджети отримали 234,4 млн грн туристичного збору.