У Німеччині підтвердили участь десятків німців у російсько-українській війні на боці агресора

Джерело: Welt

За даними Федерального міністерства внутрішніх справ ФРН, декілька десятків німецьких екстремістів направилися воювати в Україну, більшість – на боці Росії.

Як розповіли у виданні, від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну німецькі правоохоронці зафіксували виїзд з Німеччини 61 особи, “причетної до екстремізму або політично вмотивованих злочинів”. Серед них – як праві, так і ліві екстремісти.

Відомо, що 39 із них покинули Німеччину “з наміром брати участь у бойових діях”. З них 27 – на боці Росії, 12 – на боці України. Стосовно більшості з них Берлін має в своєму розпорядженні конкретну інформацію про їхню участь у бойових діях.

Водночас зазначається, що справжня кількість німців, які воюють в Україні, значно більша. Проте влада Німеччини збирає інформацію лише про людей, пов’язаних з екстремізмом. Наприклад, багато колишніх військовослужбовців Бундесверу приєдналися до Інтернаціонального легіону в складі української армії.

Прессекретарка федерального Міністерства юстиції зазначила, що сам факт участі в бойових діях в Україні німецькими законами не карається, доки мова йде про службу в регулярних арміях. Інша ситуація – з “добровольчими загонами” або “ополченням”, участь в яких вже може бути визначена як найманство.

Своєю чергою, депутат німецького парламенту Родеріх Кізеветтер розкритикував таку ситуацію.

“Люди або екстремісти, які добровільно приєднуються до російських збройних сил або терористичних груп для участі в нападі на Україну, повинні бути притягнуті до відповідальності після їх повернення до Німеччини”, – наголосив він, додавши, що участь у війні на боці РФ сама по собі передбачає “систематичну причетність до воєнних злочинів і порушень прав людини”.

Сили оборони України здійснили удари по низці військових об’єктів Росії та окупаційних військ, уразивши три мости, склад матеріально-технічного забезпечення, пункти управління безпілотниками та вузли військового зв’язку.

Вдень 29 червня російські війська атакували КАБом Холодногірський район Харкова. Відомо про загиблого та щонайменше про п’ятьох постраждалих.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила про затвердження порядку використання коштів Європейського Союзу, залучених у межах спецпозики на підтримку оборонно-промислової спроможності України у 2026-2027 роках.

У Харківській області внаслідок удару FPV-дрона по цивільному автомобілю постраждали троє осіб.

Президент РФ Володимир Путін заявив, що у разі відновлення переговорів між Росією та Україною місцем їхнього проведення може стати столиця Білорусі – Мінськ.