У Німеччині планують збільшити кількість резервістів Бундесверу

Джерело: Deutsche Welle

Міністерство оборони Німеччини планує збільшити кількість резервістів бундесверу на третину. Як і за часів Холодної війни, резервісти навчатимуться та оснащуватимуться так, аби посилювати чи замінювати діючі підрозділи під час військових операцій.

За словами заступника генерального інспектора бундесверу та уповноваженого у справах резервістів Андреаса Гоппе, метою є створення основного контингенту резервістів до 60 тисяч осіб, котрі будуть кваліфіковані для виконання конкретних завдань. Нині показник становить близько 44 тисячі осіб. Зокрема прогнозується, що найближчими роками бундесвер щороку залишатимуть понад 10 тисяч військовослужбовців, які можуть стати резервістами.

Також Міноборони ФРН перевіряє кількість громадян, котрих у разі потреби в обороні країни можуть призвати на військову службу поза основним військовим резервом. Мовиться про чоловіків і жінок, які служили у бундесвері, але не є резервістами. У Німеччині скасували загальний військовий обов’язок у 2011 році.

Водночас бундесвер має  збільшити кількість військовослужбовців у межах оборонних планів НАТО. Минулого року показник скоротився до 181,5 тисяч солдатів, водночас його доведеться збільшити до більш ніж 272 тисяч. 12 червня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус представить пропозицію щодо нової моделі обов’язкової військової служби.

Тим часом 60% населення Німеччини підтримують повернення загального військової повинності.

Зауважимо, 30 квітня Пісторіус підписав Оснабрюкський указ, який має на меті розпочати заплановану реформу Бундесверу.

Міністр описав це як “основну частину” оголошеного “поворотного моменту”. Відповідні заходи міністр презентував на початку квітня. Документ регламентує реорганізацію ланки управління Бундесверу.

Це особливо необхідно з огляду на війну РФ проти України, оскільки загрозлива ситуація в Європі “стала зовсім іншою”, – зазначив міністр оборони. Після того, як нещодавно Бундесвер більше зосередився на закордонних місіях, тепер він “знову стосується національної оборони та оборони альянсу”.

Восени Пісторіус оголосив про структурну реформу Бундесверу. На початку квітня він представив свої конкретні плани. Серед іншого, планується об’єднати територіальне командування внутрішніх операцій та оперативне командування зовнішніх операцій.

Крім того, командування в кібернетичному та інформаційному просторі слід вважати четвертим видом Збройних сил поряд з сухопутними військами, флотом і авіацією. Мета реформ – зробити армію більш обороноздатною. Тепер наказ забезпечує “формальну основу для організації керівництва, готового до війни”, – додав Пісторіус під час церемонії підписання.

Оснабрюкський документ набуває чинності 1 травня. Він замінює Дрезденський наказ, виданий Томасом де Мезьєром у 2012 році. Це четверте схоже положення про реструктуризацію в історії Бундесверу, заснованого у 1955 році.

Зауважимо, 4 квітня міністр оборони Німеччини оголосив про реструктуризацію Збройних сил, включаючи нове центральне командування та спеціальний підрозділ з кіберпростору, що сприятиме реформі Бундесверу, розпочатій у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

29 травня Пісторіус, під час візиту до військ у федеральній землі Мекленбург-Передня Померанія, повідомив про намір закупити вісім систем Patriot.

5 червня стало відомо, що Німеччина закупить 20 додаткових винищувачів Eurofighter. Канцлер Олаф Шольц заявив, що член НАТО витрачає більше на оборону після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Також 5 червня Пісторіус заявив, що Бундесвер має бути готовим до оборони до 2029 року.

Раніше генеральний інспектор генерал-лейтенант Карстен Бреєр заявив, що багато структур у Бундесвері унеможливлюють цілеспрямовані рішення. Він вказав, що бачить недоліки у підготовці Збройних сил Німеччини для оборони країни та НАТО.

Нещодавно Пісторіус закликав запровадити у Німеччині систему призову на зразок Швеції, де з 2017 року військовозобов’язаними вважаються всі юнаки та дівчата. Військовозобов’язані проходять обстеження військової комісії на готовність до служби, одначе, до армії беруть лише невелику частину з них.

У січні Борис Пісторіус попередив, що Росія може атакувати країни НАТО менш ніж через десять років.

  • Литва та Естонія закликали НАТО розглянути усі варіанти у випадку можливого збройного протистояння з Росією, включаючи призов до армії та введення спеціального податку на оборону, а також різке збільшення військових витрат.
  • Данія оголосила про плани вперше поширити військовий призов на жінок і збільшити стандартний термін служби.
  • Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус прискорює відновлення обов’язкової військової служби в Німеччині. Згідно з інформацією видання, він доручив “до 1 квітня представити варіанти моделі німецької військової служби, яка робить масштабований, адаптований до загроз внесок у національну стійкість”.
  • Міністерство оборони Хорватії підтвердило, що найближчим часом виступить із пропозицією щодо обов’язкового базового військового вишколу, який проводитиметься після закінчення середньої школи. Навчання триватиме місяць, коли воно запрацює на практиці, поки що невідомо.
  • Голова Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сівера заявив, що НАТО має лише три роки, щоб підготуватися до нападу з боку Росії.

23 червня президент Володимир Зеленський повідомив, що 25 червня урядова делегація України перебуватиме у Брюсселі для фактичного початку перемовин щодо вступу.

23 червня командувач Сухопутних військ ЗС України генерал-лейтенант Олександр Павлюк повідомив про втрати російської армії за тиждень. Зокрема українські оборонці ліквідували 8050 росіян та знищили 1042 одиниці озброєння та військової техніки.

У ніч на 23 червня російські регіони зазнали атаки безпілотників. Мовиться, що у міноборони РФ звітувало про, нібито, знищення 33 дронів.

24 червня усі обленерго застосовуватимуть графіки погодинних відключень протягом доби з 00:00 до 24:00.

Президент Володимир Зеленський поінформував про наслідки ворожих влучань по Харкову 23 червня. Станом на зараз відомо про одного загиблого, також є поранені.