У Німеччині відновлюють мережу бункерів

Джерело: Bild

У Німеччині розробляють національний план створення бункерів для захисту населення. План передбачає переобладнання громадських і приватних будівель, а також створення мобільного додатку для пошуку укриттів та інформування громадян про заходи безпеки.

З 2007 року у Німеччині почався поступовий демонтаж бункерів, адже вважалося, що вони більше не знадобляться. Нині у ФРН залишилося лише 579 громадських укриттів, розрахованих на 480 тисяч осіб.

Своєю чергою, опозиція б’є на сполох. Заступниця голови парламентської фракції ХДС/ХСС Андреа Ліндгольц критикує міністерку внутрішніх справ Ненсі Фезер, заявляючи, що та “злочинно нехтує” цією проблемою. Як приклад Ліндгольц наводить Польщу, де з 2026 року всі нові будівлі матимуть обов’язково оснащуватися укриттями.

Тоді як керівник Федерального управління цивільного захисту та допомоги у випадках катастроф Ральф Тізлер зазначає, що на реалізацію таких заходів у Німеччині знадобиться мінімум одне покоління.

Ліндгольц акцентує: “Навіть якщо ми сподіваємося, що такого ніколи не станеться, ми повинні бути готові захистити наше населення у надзвичайній ситуації”.

Як стало відомо, нині вже розробляється національний план зі зведення бункерів. Федеральне управління цивільного захисту спільно з місцевою владою мають на меті реалізувати безпеку громадян. План включає різні заходи:

  • Бункери. Перелік доступних будівель і приватних домів, які можуть стати укриттями у разі ракетної атаки (адміністрації, станції метро, офісні будівлі).
  • Мобільний додаток для пошуку бункерів. Громадяни зможуть легко знаходити найближче укриття.
  • Домашні укриття. Рекомендації для облаштування тимчасових бункерів вдома, зокрема модернізація підвалів і гаражів.
  • Приватні захисні простори. Додаткові можливості для переобладнання приватних будинків під укриття.
  • Інформаційна кампанія. Населення отримає роз’яснення щодо заходів самозахисту та допомогу в підготовці до можливих надзвичайних ситуацій.

Зауважимо, раніше влада Польщі запустила сайт для громадян стосовно джерел та способів уникнення загроз, які можуть виникнути після атак з застосуванням хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї. На сайті розмістили довідкові матеріали, навчальні ігри, сценарії лекцій для вчителів.

Своєю чергою, у Швеції, на території, близькій до повномасштабного протистояння між Росією та Україною, Головнокомандувач армії у січні закликав населення “морально підготуватися” до війни. Країна знову починає культивувати свою цивільну оборону, як за часів Холодної війни.

5 червня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Бундесвер має бути готовим до оборони до 2029 року.

  • НАТО розпочало найбільші військові навчання з часів Холодної війни, репетируючи, як американські війська можуть посилити європейських союзників у країнах, що межують з Росією, та на східному фланзі альянсу, якщо розгориться конфлікт із “майже рівним” противником.
  • У 2023 році повітряні сили НАТО по всій Європі понад 300 разів підіймалися на перехоплення російських військових літаків, які наближалися до повітряного простору Альянсу, водночас більшість перехоплень відбувалися над Балтійським морем.
  • Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
  • Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.

Кількість поранених внаслідок російської атаки по місту Запоріжжя зросла. Станом на 19:37 відомо про 18 поранених.

Японія розглядає закупівлю українських ударних дронів для Сил самооборони після успішного використання їх Україною у війні проти російської агресії.

Російські окупанти дроном влучили у пасажирський потяг поблизу Сум.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відповів на відкритий лист третього президента України Віктора Ющенка, у якому український політик закликав угорський уряд переглянути позицію щодо України.

На півночі Куби антиурядові протестувальники напали на офіс Комуністичної партії. Це рідкісний спалах громадського невдоволення, спричинений погіршенням відключень електроенергії, які посилилася нафтовою блокадою США.