У Німеччині заарештували співробітника Бундесверу за підозрою у шпигунстві на користь РФ
Джерело: AFT
9 серпня Федеральна прокуратура Німеччини повідомила, що громадянин Німеччини, що працював у військовому секторі, був заарештований за підозрою в шпигунстві на користь Росії на тлі попереджень про посилення шпигунської діяльності Москви.
Обвинуваченого підозрюють у роботі на іноземну розвідку, – мовиться в заяві прокуратури. Підозрюваний “неодноразово та з власної ініціативи” звертався до генконсульства РФ у місті Бонн та російського посольства у Берліні.
У травні 2023 року чоловік запропонував свою співпрацю російському посольству. Він передавав їм інформацію, отриману під час своєї професійної діяльності, для подальшої передачі її розвідці РФ.
Згідно з правилами конфіденційності Німеччини, заарештованого, ідентифікованого лише як Томаса Х., затримали 27 липня в місті Кобленц на заході країни, у його квартирі та на робочому місці провели обшук. Вже 9 серпня йому обрали запобіжний захід.
- Польща затримала ще одного члена російської шпигунської мережі, довівши загальну кількість осіб, заарештованих під час розслідування, до 15 осіб, заявив міністр внутрішніх справ Маріуш Камінський.
- 28 липня польські законодавці проголосували за схвалення закону про вплив Росії, який критикували Європейський Союз і США.
- Російські військові таємно встановлюють шпигунське програмне забезпечення на смартфонах українців, які перетинають кордон з Російською Федерацією.
Масштаби залучення африканських найманців до російського вторгнення виявилися значно більшими, ніж вважалося раніше: розвідка Кенії зафіксувала понад тисячу випадків вербування громадян через підставні фірми.
Попри публічну готовність долучитися до ініціативи Білого дому, Білорусь заявила про неможливість участі у вашингтонському саміті, звинувативши організаторів у недотриманні формальностей.
Харківський окружний адміністративний суд виніс знакове рішення у справі про виключення з військового обліку особи, яка здійснила трансгендерний перехід і зіткнулася з опором з боку представників ТЦК.
Під тиском Вашингтона щодо збільшення оборонних бюджетів, Міністерство оборони Італії розробило стратегію радикального розширення армії, яка передбачає залучення понад 100 тисяч нових військовослужбовців до 2044 року.
Президент США Дональд Трамп встановив десятиденний термін для вирішення іранської ядерної кризи, залишивши відчиненими двері як для “історичної угоди”, так і для масштабної військової операції.