У Німеччині заарештували співробітника Бундесверу за підозрою у шпигунстві на користь РФ

Джерело: AFT

9 серпня Федеральна прокуратура Німеччини повідомила, що громадянин Німеччини, що працював у військовому секторі, був заарештований за підозрою в шпигунстві на користь Росії на тлі попереджень про посилення шпигунської діяльності Москви.

Обвинуваченого підозрюють у роботі на іноземну розвідку, – мовиться в заяві прокуратури. Підозрюваний “неодноразово та з власної ініціативи” звертався до генконсульства РФ у місті Бонн та російського посольства у Берліні.

У травні 2023 року чоловік запропонував свою співпрацю російському посольству. Він передавав їм інформацію, отриману під час своєї професійної діяльності, для подальшої передачі її розвідці РФ.

Згідно з правилами конфіденційності Німеччини, заарештованого, ідентифікованого лише як Томаса Х., затримали 27 липня в місті Кобленц на заході країни, у його квартирі та на робочому місці провели обшук. Вже 9 серпня йому обрали запобіжний захід.

Сенат США не підтримав чергову ініціативу демократів, яка мала змусити адміністрацію Дональда Трампа отримати дозвіл Конгресу на продовження війни з Іраном. Водночас резолюція отримала більшу підтримку серед республіканців, ніж під час попередніх голосувань.

Будівлю Сенату Філіппін заблокували після появи військових та повідомлень про можливий арешт сенатора Рональда Дела Роси, якого розшукує Міжнародний кримінальний суд. Під час інциденту пролунали постріли, однак влада заявила, що постраждалих немає.

Французька влада ізолювала понад 1700 пасажирів і членів екіпажу круїзного лайнера Ambition у порту Бордо після підозри на спалах норовірусу. За даними медиків, симптоми кишкової інфекції виявили щонайменше у 50 людей.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу під час війни з Іраном таємно відвідав Об’єднані Арабські Емірати та провів переговори з президентом країни шейхом Мохаммедом бін Заїдом. В офісі ізраїльського прем’єра заявили про “історичний прорив” у двосторонніх відносинах.

У Палаті представників США зібрали достатню кількість підписів, щоб примусово винести на голосування законопроєкт про нову допомогу Україні. Документ передбачає понад $1,3 млрд безпекової підтримки та додаткові кредити для Києва.