У Німеччині закликали запровадити ембарго на російську сталь у ЄС
Джерело: flz.de
Міністр фінансів Німеччини Ларс Клінґбайль закликав повністю заборонити постачання російської сталі до країн Європейського Союзу. Про це політик від Соціал-демократичної партії Німеччини заявив напередодні “сталевого саміту”, котрий відбудеться 6 листопада у Берліні.
Потрібно якнайшвидше досягти повного припинення всіх імпортних постачань сталі з Росії, — наголосив Клінґбайль. Він висловив обурення тим, що сталеві сляби російського виробництва досі не підпадають під санкції ЄС. — Неможливо пояснити жодному нашому працівнику сталеливарної галузі, чому Європа досі тримає ринок відкритим для Путіна, — зазначив віцеканцлер.
Клінґбайль також закликав до “більшого європейського патріотизму” у відповідь на світові надлишкові виробничі потужності та демпінгові ціни, запропонувавши нарощувати власне виробництво й робити ставку на якісну, екологічну сталь з Німеччини та Європи.
Тим часом російська металургія переживає глибоку кризу. Як повідомляло агентство Reuters у жовтні з посиланням на галузеві джерела, через падіння попиту, дорогі кредити та погіршення фінансових показників майже всі металургійні заводи Росії почали скорочувати персонал. За словами генерального директора “Сєвєрсталі” Олександра Шевельова, галузь, що втратила західні ринки через санкції та позбулася третини експорту, переживає кризу, співмірну з 1990-ми роками.
Дані Росстату свідчать про різке погіршення показників: у липні 2025 року обсяги виробництва у металургії впали на 10,2% у річному вимірі — це найгірший результат від початку війни проти України. Найбільші підприємства галузі повідомляють про значне скорочення випуску продукції. Магнітогорський комбінат зафіксував падіння виробництва сталі на 18%, а чавуну — на 9% за результатами другого кварталу.
Додамо, Росія вперше за минулі шість років стала чистим імпортером продовольства на тлі проблем зі врожаєм та необхідністю ввезення продовольства. За перше півріччя 2025 року країна ввезла харчових продуктів на $20,6 млрд, тоді як експорт становив $17,8 млрд, свідчать дані Федеральної митної служби РФ.
Так, імпорт продовольства зріс на 14,6% у річному вимірі, або на $2,6 млрд, після збільшення дефіциту вершкового масла та картоплі на російському ринку. Зокрема масло почали завозити з ОАЕ, Індії та Аргентини, тоді як картоплю — з Китаю та Монголії.
Своєю чергою, експорт скоротився на 14,6%, або на $3,1 млрд, після втрати російськими аграріями майже п’ятої частини врожаю зерна. У сезоні 2024/25 років РФ продала за кордон 53 млн тонн зерна, з них 44 млн тонн пшениці, що на 22% і 20% менше, ніж роком раніше.
Нетто-експортером продуктів харчування РФ стала у 2020 році й утримувала цей статус навіть після початку повномасштабної війни проти України. Так, у 2024 році експорт продовольства становив $42,6 млрд, а імпорт — $37,7 млрд. Роком раніше різниця була ще більшою: $43,1 млрд експорту та $35,1 млрд імпорту.
Нинішній рік, за прогнозами аналітиків, залишиться складним для аграріїв через високі кредитні ставки, зміцнення рубля та найсильнішу за десятиліття засуху. У Краснодарському краї РФ вона призвела до втрати 3/4 врожаю вишні та черешні, водночас у південних регіонах РФ очікують найнижчу врожайність зерна за минулі 11–12 років.
За оцінками аналітиків, у липні–серпні експорт пшениці з РФ впав на 37%. Російському експорту заважають висока вартість страхування суден, чинна система мит і низькі ціни на світових ринках. Крім того, скоротився попит ключових покупців, зокрема Єгипту, котрий імпортує п’яту частину російської пшениці.
- Станом на 5 серпня стало відомо про перехід до скороченого робочого тижня, запровадження додаткових вихідних або часткове зниження заробітної плати щонайменше у семи великих компаніях Росії.
- За оцінками аналітиків, Кремль тисне на Центробанк Росії через високу процентну ставку і з метою приховати інфляцію, спричинену війною РФ в Україні.
- Конкуренція за працівників між військовими та цивільними секторами та скорочення робочої сили ще більше вдарять по економіці Росії.
- Міністри фінансів країн-членів ЄС закликають до посилення санкцій на тлі ознак ослаблення воєнної машини Москви.
Російські війська вдруге за добу завдали удару по вугільному підприємству компанії ДТЕК на Дніпропетровщині.
2 лютого у Дніпропетровській області оголошено День жалоби за працівниками шахти компанії ДТЕК, які загинули внаслідок удару російських військ по автобусу 1 лютого.
Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв знову озвучив тезу про можливе застосування Росією ядерної зброї. За його словами, такий сценарій можливий лише у випадку загрози самому існуванню держави.
Триває 1440-ва доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,2 млн осіб.
Глава РФ Володимир Путін постає перед обмеженим часом для укладання мирної угоди в Україні, оскільки Кремль намагається скоротити бюджетний розрив для фінансування війни.