У Нью-Йорку сотні кримських татар відзначили 80-ті роковини примусової депортації з Криму

Джерело: Букви

18 травня команда Crimean Tatar Foundation USA організувала мітинг у Нью-Йорку на 80-ті роковини примусової депортації етнічного народу з Криму. Мета акції — підвищити обізнаність американської громадськості про злочини радянської влади.

Безпосередньо на мітинг прийшло понад 200 кримських татар, українців, чеченців та інших народів, представники котрих мешкають у Нью-Йорку.

Сотні кримських татар з усього Нью-Йорка зібралися на Тайм-сквер 18 травня, аби відзначити трагічні 80-ті роковини геноциду та примусової депортації етнічного народу з Криму радянською владою у 1944 році, — зазначили у повідомленні для Букв.

На мітингу зібралися члени згуртованого кримськотатарського народу, а також представники чеченської, турецької, азербайджанської та української діаспор, аби вшанувати пам’ять близько 200 тисяч кримських татар, котрих насильно вивезли з батьківщини своїх предків у Криму.

Учасники акції тримали транспаранти, співали кримськотатарський гімн “Ант Еткенмен”, слухали промови, в яких розповідали про трагічні події того часу.

Зауважимо, мітинг мав на меті підвищити обізнаність американської громадськості про розділ історії 19 століття, який часто забуває світова спільнота.

Довідка. Захід організували Crimean Tatar Foundation USA за сприяння українських та кримськотатарських організацій Нью-Йорка. Інформаційні матеріали надані представництвом Президента України в АР Крим і Кримською платформою для просвіти американського суспільства про геноцид і триваючу російську агресію.

Читайте також: 18 травня — День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Сили військово-морської операції ЄС EUNAVFOR MED Irini у Середземному морі 30 серпня висадилися на нафтовий танкер MV SUN. Це вже шостий випадок у межах операцій проти “тіньового флоту” РФ.

Київські школи перший тиждень нового навчального року планують розпочати в очно-дистанційному форматі. Водночас заклади освіти мають бути готові змінювати модель навчання залежно від безпекової ситуації.

Російський глава Володимир Путін не демонструє готовності завершувати повномасштабну  війну проти України й, за оцінками джерел, може перейти до її подальшої ескалації.

Керівник благодійного фонду “Повернись живим” Тарас Чмут і співвласник та головний конструктор Fire Point Денис Штілерман публічно посперечалися після російської атаки на підприємство у селі Мила Київської області, де після влучання виникла масштабна пожежа і вторинна детонація боєприпасів.

Ілон Маск допускає можливість використання Україною дронів зі Starlink для ударів по цілях за межами кордонів, однак вважає, що таке рішення має ухвалюватися на політичному рівні у США.