У Раді зареєстрували законопроєкт стосовно спрощення приєднання до електромереж

Назар Чорний
Адвокат

Джерело: ГО “Центр дослідження законодавства України“.

Чіткі та зрозумілі процедури, правила та норми приєднання є однією з передумов для створення та розвитку бізнесу в країні, а тому удосконалення існуючого законодавства має бути першочерговим завданням держави

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 11392 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення господарської діяльності”.

У пояснювальній записці зазначили, що враховуючи сучасні виклики для енергетичної системи та економіки України в цілому, спричинені збройною агресією РФ проти України, існує необхідність спростити умови ведення господарської діяльності у частині приєднання замовників до електричних, газових, теплових мереж та мереж централізованого водопостачання.

Одним з пріоритетів для забезпечення стійкості економіки та післявоєнного відновлення України має бути забезпечення умов, коли послуги, пов’язані з приєднанням до мереж, надаються компаніям у найкоротший можливий термін та у найбільш зручний та простий спосіб. Це сприятиме посиленню конкурентних переваг України та її привабливості для вітчизняних та іноземних інвесторів, оскільки швидкість та зрозумілість процедури отримання послуги з приєднання є дуже важливим критерієм для залучення інвесторів.

Чіткі та зрозумілі процедури, правила та норми приєднання є однією з передумов для створення та розвитку бізнесу в країні, а тому удосконалення існуючого законодавства має бути першочерговим завданням держави.

Крім того, складність процесу приєднання, повна залежність від природного монополіста, розосередженість інформації про наявні інженерні мережі спричиняють виникнення корупційних ризиків, маніпуляцій та неможливість замовника контролювати процес приєднання.

Також враховуючи суттєві пошкодження енергетичної інфраструктури ракетно-дроновими ударами РФ існує необхідність збільшення кількості нових генеруючих установок шляхом забезпечення простих і необтяжливих умов приєднання та доступу до електричних мереж для нових виробників електричної енергії, зокрема тих, що здійснюють виробництво електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Ініціатори запевняють, що законопроєкт розроблено з метою суттєвого спрощення умов ведення господарської діяльності у частині приєднання замовників до електричних, газових, теплових мереж та мереж централізованого водопостачання, істотне зменшення витрат часу замовників на приєднання, усунення бар’єрів в процедурі приєднання до інженерних мереж, започаткування процесу створення загальнонаціональної геодезичної інформаційно-технічної системи з доступною інформацією про всі інженерні мережі, створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг, забезпечення захисту прав замовників послуг з приєднання щодо отримання цих послуг належної якості в стислі терміни за обґрунтованою вартістю.

Законопроєктом передбачається:

  • надання замовнику послуги з приєднання до електричних мереж права бути виконавцем робіт з проєктування та будівництва лінійної частини нестандартного приєднання та/або створення потужності; встановлення оптимальних технічних характеристик стандартного приєднання до електричних мереж;
  • встановлення можливості бронювання потужності для будівництва вітрових електростанцій;
  • збільшення верхньої межі потужності генеруючих установок активних споживачів;
  • встановлення вимог до геодезичної інформаційно-технічної системи (ГІС) і можливості її інтеграції до загальнонаціональної та порталами у сфері будівництва, визначення переліку технічної інформації про інженерні мережі, яка підлягає оприлюдненню;
  • створення умов для пришвидшення отримання замовником вихідних даних для проєктування та будівництва робіт, необхідних для приєднання до інженерних мереж.

Наголошується, що прийняття законопроєкта необхідне для суттєвого спрощення умов ведення господарської діяльності у частині приєднання замовників до електричних, газових, теплових мереж та мереж централізованого водопостачання.

Останні три роки були відзначені безпрецедентною співпрацею між українськими та американськими військовими, що включала спільне планування операцій, використання передових технологій та розвідданих. Однак внутрішньополітичні суперечки в Україні суттєво вплинули на ефективність цієї підтримки, що зрештою вплинуло на хід війни.

Станіслав Борщак — поліцейський з Маріуполя, який став одним із перших, хто опинився на місці авіаудару по пологовому будинку Маріуполя. Під час блокади Маріуполя він майже місяць виконував обов’язки, розбираючи завали, евакуюючи мирних жителів і чергуючи у місті. 

Капелан 2 Інтернаціонального легіону оборони України Падре виріс у Бразилії серед українців. Військова родинна традиція, знання історії та віра зрештою привели його в Легіон. Тут своєю щоденною службою – і військовою, і душпастирською – легіонер мотивує бійців різного віросповідання із різних куточків планети пліч-о-пліч з українцями давати відсіч російському окупанту. Він носить зброю для захисту свого життя та своєї пастви, але намагається не користуватися нею, адже бачить перед собою іншу місію: нести віру і Слово Боже. 

Ветеран Євгеній Омельчук (позивний “Папай”), воював у складі 1-ї окремої танкової Сіверської бригади, брав участь в обороні Чернігівщини, Донецької за Запорізької області. Після повернення до цивільного життя став співзасновником громадської організації “Сила Захисників” і присвятив себе спорту. Він — член міжнародних ветеранських збірних “United State Air Force and Marine Corps Trials”, “Strong Spirit’s Games” та капітан  першої в Україні кіберспортивної команди “UA Forces Team”. Співзасновник першого фестивалю ветеранської культури “Коло ветеранів” та “Ігор ветеранів”.

Обміни полоненими стали однією з найбільш важливих тем війни в Україні. Багато бійців, які потрапили в полон під час запеклих боїв, досі чекають на повернення додому. Часто їхнє місце перебування, умови утримання, факт життя залишаються невідомими для рідних і близьких. Українці живуть в очікуванні нових обмінів, покладаючи надії на міжнародні організації та зусилля дипломатів. Найрідше вдається повернути захисників з Маріупольського гарнізону.