У Росії «націоналізували» колишню Липецьку фабрику Порошенка
Джерело: ТАСС
Жовтневий районний суд Липецька прийняв рішення передати акції кондитерської фабрики Roshen, що належать п’ятому президенту України Петру Порошенку, у власність РФ.
За словами співрозмовника журналістів, суд прийняв рішення про передачу акцій АТ “Липецька кондитерська фабрика” на користь держави. Це рішення ухвалено після звернення генеральної прокуратури РФ. Також передано частки у статутному капіталі ТОВ “Рошен”, що належить генеральному директорові підприємства Олегу Казакову.
“Також рішенням суду на території Російської Федерації заборонено діяльність колишнього президента України Петра Порошенка та його сина Олексія, які є основними власниками кондитерської фабрики “Рошен”, та Олега Казакова”, – сказав співрозмовник агентства.
Корпорація “Рошен”, яка включає кілька кондитерських фабрик, є одним з активів колишнього президента України Петра Порошенка.
У 2015 році в Росії розпочалася кримінальна справа щодо управління нею. Басманный суд Москви наклав арешт на майно фабрики в Липецьку, включаючи склад готової продукції, чотири цехи, будівлю підсобного корпусу та сім ділянок землі площею понад 700 тисяч квадратних метрів. Всіх працівників фабрики звільнили, а виробництво припинили.
- Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук вкотре не підписав розпорядження про відрядження лідеру фракції “Європейська солідарність” Петру Порошенку для участі в Мюнхенській конференції з безпеки через нібито загрозу його життю за кордоном.
- Депутатка Європарламенту з Німеччини Віола фон Крамон-Таубадель висловила переконання, що блокування міжнародної діяльності глави фракції “ЄС” Петра Порошенка та депутатів з демократичної опозиції свідчить про нездоровий процес централізації влади в Україні.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 6 лютого. Загалом від початку доби відбулося 137 бойових зіткнень.
5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.
Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.
На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.
Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.