У середині століття може статися колапс течії Атлантичного океану — дослідження

Джерело: ScienceDaily.

Вчені Копенгагенського університету дійшли думки, що колапс течії Атлантичного океану може виникнути приблизно у 2060 році. Наслідками цього стануть погодні зміни у різних регіонах планети, зокрема на Європу може очікувати холодніше майбутнє.

Розрахунки вчених суперечать останньому звіту Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (ІРСС). Дослідження проводили у співпраці вчені з Інституту Нільса Бора та Департаменту математичних наук університету в Копенгагені.

На їхню думку, течія може колапсувати, якщо поточний рівень викидів парникових газів не зменшиться. Океанські течії перерозподіляють тепло, холод й опади між тропіками та північними частинами Атлантики.

Дослідники використали для перевірки даних статистичні інструменти та інформацію про температуру океану за останні 150 років. Вони встановили, що термогалінна циркуляція або Атлантична меридіональна обертальна циркуляція (АМОС) між 2025 і 2095 роками може перестати працювати з 95% вірогідністю.

Ймовірніший сценарій, що це може відбутися через 34 роки, у 2057 році. Внаслідок цього почнеться потепління в тропіках і посилення штормів у регіоні Північної Атлантики.

Зникнення течії може мати дуже серйозні наслідки для клімату Землі, наприклад, змінивши спосіб розподілу тепла та опадів у всьому світі. Хоча похолодання в Європі може здатися менш серйозним, оскільки земна куля в цілому стає теплішою, а хвилі спеки виникають частіше. Це зникнення сприятиме посиленню потепління в тропіках, де підвищення температури вже спричинило складні умови життя“, – зауважив професор Пітер Дітлевсен з Інституту Нільса Бора.

У Запорізькому районі внаслідок атаки російського FPV-дрона поранено 5-річного хлопчика.

Перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль заявив про покращення ситуації з електропостачанням.

У День святого Валентина українські полярники та полярниці передали валентинку з Антарктиди.

США уразили понад 30 цілей Ісламської держави в Сирії, продовжуючи “безжальний військовий тиск” на терористичну мережу, оголосило Центральне командування США.

Конфлікт між наміром українця Владислава Гераскевича вшанувати пам’ять українських спортсменів, вбитих Росією, та Міжнародним олімпійським комітетом набув розмаху та привернув таку увагу, яка значно перевищує звичайний інтерес до Олімпійських Ігор. Однак, крім справедливого протесту проти явної несправедливості бюрократичної машини, у цій історії є ключовий для України аспект, який виходить далеко за межі як спорту, так і прагнення до справедливості.