У січні в Україні зареєстровано 9 випадків нового субваріанта штаму коронавірусу – «Дженні»

Джерело: МОЗ України

У січні в Україні зареєстровано 9 випадків нового субваріанта штаму коронавірусу “Омікрон” – JN.1, який називають “Дженні”.

“У січні у пʼяти областях виявили девʼять випадків субваріанта коронавірусу JN.1 “Дженні”, які підтвердили у Національній референс-лабораторії Центру громадського здоров’я МОЗ України. Три випадки на Сумщині, по два – у Волинській та Черкаській областях та по одному – у Рівненській і Запорізькій областях. Вірус SARS-CoV-2 постійно мутує та ухиляється від імунної відповіді – тобто швидше вражає ослаблений імунітет, тож захворіти можуть навіть раніше вакциновані, однак набутий імунітет після вакцинації знижує ризики ускладнень під час хвороби”, – повідомив заступник міністра, головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін.

Серед захворілих в Україні лише одна із девʼяти осіб мала два щеплення проти COVID-19. За клінічними симптомами медики зафіксували середній або легкий перебіг захворювання, лише одну особу була госпіталізовано до лікарні. Вік пацієнтів 27-73 роки.

Вперше цей субваріант виявили у США у вересні 2023 р., відтак – в інших країнах світу, зокрема Індії, Китаї, Великій Британії. ВООЗ класифікувала його як субваріант, який “представляє інтерес”, через “його швидке поширення”. За даними Центру з контролю та профілактики захворювань США (CDC), станом на 5 січня 2024 р. на JN.1 припало приблизно 62% усіх варіантів SARS-CoV-2, що циркулюють.

Щодо JN.1 у ВООЗ зазначають, що ризик для населення є низьким, а вакцини, які використовуються у світі проти COVID-19, захищають від нового субваріанта.

В Україні наразі для щеплень використовують вакцини “Janssen” (виробник “Johnson&Johnson”) та “Comirnaty” (виробник “Pfizer”). Для дітей з 5-річного віку використовується вакцина проти COVID-19 “Comirnaty” (виробник “Pfizer”). Також доступна Омікрон-специфічна вакцина (виробник “Pfizer”), рекомендована для бустерних щеплень людям, які мають два щеплення.

Масштаби залучення африканських найманців до російського вторгнення виявилися значно більшими, ніж вважалося раніше: розвідка Кенії зафіксувала понад тисячу випадків вербування громадян через підставні фірми.

Попри публічну готовність долучитися до ініціативи Білого дому, Білорусь заявила про неможливість участі у вашингтонському саміті, звинувативши організаторів у недотриманні формальностей.

Харківський окружний адміністративний суд виніс знакове рішення у справі про виключення з військового обліку особи, яка здійснила трансгендерний перехід і зіткнулася з опором з боку представників ТЦК.

Під тиском Вашингтона щодо збільшення оборонних бюджетів, Міністерство оборони Італії розробило стратегію радикального розширення армії, яка передбачає залучення понад 100 тисяч нових військовослужбовців до 2044 року.

Президент США Дональд Трамп встановив десятиденний термін для вирішення іранської ядерної кризи, залишивши відчиненими двері як для “історичної угоди”, так і для масштабної військової операції.