У Верховній Раді назвали, скільки в Україні чоловіків призовного віку і вже заброньованих

Джерело: інтерв’ю “Громадському радіо“.

В Україні станом на сьогодні налічується близько 11,1 млн чоловіків від 25 до 60 років, яких потенційно можна мобілізувати. З-поміж цього числа заброньовано 565 тисяч осіб, сказав народний депутат Дмитро Наталуха з фракції “Слуга народу”.

Питання у тому, скільки серед 11,1 млн чоловіків є військовозобов’язаними.

“Тому що системне оновлення даних відбувається от у нас на очах буквально. Фінальну цифру не знає ніхто станом на зараз. Звісно, що військові знають більше, ніж ми, і Генштаб, і Міноборони, це очевидно. Але не можна сказати, що десь є ця цифра, її можна піти подивитися “, – сказав нардеп.

Він припустив, що до 1,5 мільйона можуть мати інвалідність, “хоча повноцінної статистики, на жаль, у нас в країні ніхто не веде”.

“Ми отримаємо цифру в, грубо кажучи, 10 млн військовозобов’язаних чоловіків”, – наголосив Наталуха.

Водночас із цих 10 млн чоловіків частина вже служить, а “частина вже за кордоном”.

Щодо понад пів мільйона заброньованих нардеп сказав, що “це цифра надзвичайно динамічна, і цей показник може і збільшуватися, хтось може втрачати бронювання, але зараз вона навколо 5 – 6% від загального пулу”.

Згідно з останніми даними податкової, “в Україні офіційно працевлаштованих близько 2,620 млн чоловіків – це наймані працівники мобілізаційного віку”.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.