У законопроєкті про амністію за злочини в оборонці зберігаються ключові ризики – ЦПК
Джерело: ЦПК
Законопроєкт про повну амністію за злочини в оборонці отримав пом’якшену версію. Втім, нова версія аналогічно блокує розслідування корупційних схем, попереджають у Центрі протидії корупції.
Народні депутати прибрали деякі пункти зі старої версії та зареєстрували новий законопроєкт під номером №13423-2.
“Апгрейднута” версія пропонує, аби підприємства з переліку міністром оборони мали імунітет від кримінальних справ. Це знову ж таки буде “список Банкової”. Без дозволу Генпрокурора не можна буде навіть почати розслідування. А навіть якщо почнуть, то Міноборони одразу про це знатиме, – пояснили у повідомленні.
Активісти пояснили, що нардепи створюють черговий механізм, за якого розслідувати незалежно корупцію в оборонній сфері буде просто неможливо. Це, своєю чергою, дозволить в ручному режимі “переслідувати одних та не чіпати інших”.
Щобільше, також блокується можливість розслідувань з боку НАБУ і САП.
Попри те, що оновлена версія документа не повністю скасовує кримінальну відповідальність за злочини у оборонці, все ж депутати залишили ключовий ризик – повний контроль Генпрокурора над розслідуваннями.
Раніше Центр протидії корупції попереджав, що Рада взяла до розгляду законопроєкт №13423, який може легалізувати масштабну корупцію в оборонній сфері.
Нагадаємо, документ пропонував взагалі звільнити від кримінальної відповідальності службових осіб підприємств, які виконують оборонні контракти, навіть якщо їхні дії формально є злочинними – за умови, що вони мали “суспільно корисну мету”.
Згідно з повідомленням, затверджувати перелік таких підприємств мало Міністерство оборони. Сам перелік буде закритим для суспільства. Тоді як згідно з змінами до бюджету, бюджет для збройних закупівель у цьому році може досягнути 750 млрд грн.
Попередня версія законопроєкту передбачала, що розслідувати зловживання в оборонній сфері можливо буде лише за згодою генпрокурора. Тоді як НАБУ та САП будуть усунуті від розслідувань.
Документ також дозволяв амністувати вже скоєні злочини. Водночас документ пропонував зберегти особливий режим ще три роки після закінчення війни.
Тоді ініціативу підписали 126 депутатів, з них 123 – з фракції “Слуга народу”.
- Верховна Рада 19 червня проголосувала постанову щодо створення Тимчасової слідчої комісії, котра займеться розслідуванням випадків корупції у правоохоронних та судових органах.
- Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що президент Володимир Зеленський “робить перші, але впевнені кроки” до авторитарної моделі влади, заснованої на зловживанні повноваженнями та вибірковому переслідуванні опонентів.
- Народні депутати з партій “Європейська Солідарність” та “Голос” виступили із заявами на підтримку голови “Центру протидії корупції” Віталія Шабуніна після обшуків у його будинку. У фракціях розцінили дії Державного бюро розслідувань як політично вмотивовану атаку на критика влади.
Експорт російської пшениці у липні–вересні 2025 року знизився на 29 % у річному вимірі – до 10,9 млн тонн. На цьому тлі прогноз постачань пшениці на зовнішні ринки у 2025 році зменшено до 43,4 млн тонн, зазначили у Службі зовнішньої розвідки України.
1 жовтня через російський обстріл енергетичної інфраструктури у Київській області в місті Славутич на об’єктах ДСП “Чорнобильська АЕС” виникла надзвичайна ситуація.
На Харківщині повернули до використання угіддя площею понад 1,7 тисячі гектарів. Станом на сьогодні це найбільша ділянка, розмінована оператором протимінної діяльності у межах державної програми компенсації вартості розмінування агроземель.
Росіяни атакували енергетичну інфраструктуру на Київщині, залишивши без світла частину Київської та Чернігівської областей.
МАГАТЕ офіційно підтвердило небезпечність ситуації, що склалася на Запорізькій атомній електростанції, котра через дії російської армії вже десятий день залишається без основного джерела живлення.