Удар КАБами по Харкову: відомо про 42 поранених, аварійно-рятувальні роботи тривають

Джерело: ДСНС України, Офіс Генерального прокурора

За попередніми даними внаслідок масованого удару РФ по Харкову загинуло три особи, ще 42 поранені, з них дві дитини – дівчата віком 12 та 13 років.

Нагадаємо, що вдень 22 червня російська армія здійснила щонайменше чотири удари по Харкову керованими авіаційними бомбами (КАБ). За інформацією кореспондентів Суспільне Харків, вибухи у місті чули о 15:14.

У Холодногірському районі зафіксовано влучання по території підприємства. В Основʼянському районі міста ворог влучив у пʼятиповерховий житловий будинок: перші три поверхи повністю зруйновані.

Фото: Харківська обласна прокуратура

Внаслідок російської агресії пошкоджено житлові будинки, магазини, офісні приміщення, кафе, автосалон, легкові авто, тролейбус, зупинку транспорту.

Рятувальники продовжують ліквідовувати наслідки атаки. Також триває ліквідація пожежі житлового будинку площею 300 кв.м. у передмісті Харкова.

За попередніми даними, росіяни вдарили по місту чотирма УМПБ Д-30 з території населеного пункту Бєлгородської області РФ.

Голова Держдуми РФ В’ячеслав Володін поскаржився на використання західної зброї та супутникових технологій для ударів по “цивільних об’єктах”. Мовляв, це може змусити Росію застосувати зброю, “яка не залишить сліду ні від кого”.

26 травня Міністерство закордонних справ Німеччини прокоментувало попередження російського МЗС щодо необхідності здійснити евакуацію іноземців і дипломатів з Києва через нібито підготовку нових атак. 

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прокоментували інциденти з дронами у країнах Балтії, зазначивши, що це є частиною навмисної російської стратегії дестабілізації.

26 травня командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді звернувся до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, попередивши не втручатися у російсько-українську війну та утриматися від будь-яких дій, які можуть загрожувати українській безпеці.

Кількість країн, котрі беруть участь в очолюваній Чехією ініціативі щодо закупівлі боєприпасів для України, зменшилася вдвічі з моменту повернення прем’єр-міністра Андрея Бабіша до посади у грудні. Раніше він пообіцяв не змушувати громадян Чехії платити за українську зброю.