Угорщина схвалила вступ Швеції до НАТО
Джерело: The Guardian
26 лютого парламент Угорщини схвалив членство Швеції в НАТО – майже через два роки після того, як історично нейтральна країна подала заявку на приєднання до західного військового альянсу, поклавши у такий спосіб кінець тривалим дипломатичним суперечкам.
У Будапешті голосування відбулося після зустрічі прем’єр-міністра Швеції Ульфа Крістерссона і його угорського колеги Віктора Орбана, під час якої вони погодилися відкласти свої розбіжності, заявивши, що “готові померти один за одного”.
Дві країни підписали нову військову угоду під час спільної пресконференції в угорській столиці, на якій Швеція пообіцяла продати додаткові чотири нових літаки Gripen Угорщині.
Зауважимо, глава уряду Угорщини Віктор Орбан заявив, що він рекомендує парламентаріям проголосувати за вступ Швеції до НАТО, оскільки це зміцнює “безпеку Угорщини”.
Орбан також заявив, що працюватиме над “припиненням вбивств і руйнувань в Україні, де сотні тисяч осіб загинуло, а мільйони покинули свою Батьківщину”.
Швеція та Фінляндія подали заявку на вступ до НАТО після того, як Росія вдерлася в Україну у лютому 2022 року. Тоді як членство Фінляндії закріпили минулого року, заявку Швеції затримали Туреччина та Угорщина.
Усі члени НАТО повинні схвалити заявки від країн, які бажають приєднатися до альянсу.
25 січня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган офіційно схвалив ратифікацію Туреччиною членства Швеції в НАТО.
- Країни НАТО погодили скасування Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) для України.
- Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг прогнозує, що Швеція буде готова приєднатися до НАТО до березня 2024 року.
- Угорщина не має наміру накладати вето на 13-й пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії, оскільки з пакету вдалося виключити положення, що суперечать інтересам Угорщини, зазначив міністр закордонних справ країни Петер Сіярто за підсумками зустрічі із колегами з країн ЄС у Брюсселі.
- Угорщина доєдналась до коаліції країн-учасників НАТО щодо розмінування українських територій.
- Глава служби безпеки Швеції Шарлотта фон Ессен вважає, що Росія становить основну міжнародну загрозу для безпеки країни, існує також підвищений ризик екстремістського насильства з боку ісламістів і ультраправих.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої привітав його та всіх американців із Днем незалежності.
У ніч на 3 липня підрозділи Сил оборони України уразили міст, підрозділ радіоелектронної розвідки у Севастополі та інші об’єкти ворога.
2 липня російські війська обстріляли один із медичних закладів у Херсоні. Внаслідок атаки загинув медичний працівник, ще одна людина зазнала поранень.
Станом на вечір 2 липня кількість загиблих внаслідок російської атаки у Києві збільшилася до 25 осіб, повідомив глава міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
Моніторингова місія ООН з прав людини заявила про різке зростання жертв серед цивільних після масштабної російської атаки на Україну, котра включала десятки ракет і сотні безпілотників та призвела до загибелі 23 осіб у Києві.