Угорщина схвалила вступ Швеції до НАТО
Джерело: The Guardian
26 лютого парламент Угорщини схвалив членство Швеції в НАТО – майже через два роки після того, як історично нейтральна країна подала заявку на приєднання до західного військового альянсу, поклавши у такий спосіб кінець тривалим дипломатичним суперечкам.
У Будапешті голосування відбулося після зустрічі прем’єр-міністра Швеції Ульфа Крістерссона і його угорського колеги Віктора Орбана, під час якої вони погодилися відкласти свої розбіжності, заявивши, що “готові померти один за одного”.
Дві країни підписали нову військову угоду під час спільної пресконференції в угорській столиці, на якій Швеція пообіцяла продати додаткові чотири нових літаки Gripen Угорщині.
Зауважимо, глава уряду Угорщини Віктор Орбан заявив, що він рекомендує парламентаріям проголосувати за вступ Швеції до НАТО, оскільки це зміцнює “безпеку Угорщини”.
Орбан також заявив, що працюватиме над “припиненням вбивств і руйнувань в Україні, де сотні тисяч осіб загинуло, а мільйони покинули свою Батьківщину”.
Швеція та Фінляндія подали заявку на вступ до НАТО після того, як Росія вдерлася в Україну у лютому 2022 року. Тоді як членство Фінляндії закріпили минулого року, заявку Швеції затримали Туреччина та Угорщина.
Усі члени НАТО повинні схвалити заявки від країн, які бажають приєднатися до альянсу.
25 січня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган офіційно схвалив ратифікацію Туреччиною членства Швеції в НАТО.
- Країни НАТО погодили скасування Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) для України.
- Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг прогнозує, що Швеція буде готова приєднатися до НАТО до березня 2024 року.
- Угорщина не має наміру накладати вето на 13-й пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії, оскільки з пакету вдалося виключити положення, що суперечать інтересам Угорщини, зазначив міністр закордонних справ країни Петер Сіярто за підсумками зустрічі із колегами з країн ЄС у Брюсселі.
- Угорщина доєдналась до коаліції країн-учасників НАТО щодо розмінування українських територій.
- Глава служби безпеки Швеції Шарлотта фон Ессен вважає, що Росія становить основну міжнародну загрозу для безпеки країни, існує також підвищений ризик екстремістського насильства з боку ісламістів і ультраправих.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.