Угорщина схвалила вступ Швеції до НАТО

Джерело: The Guardian

26 лютого парламент Угорщини схвалив членство Швеції в НАТО – майже через два роки після того, як історично нейтральна країна подала заявку на приєднання до західного військового альянсу, поклавши у такий спосіб кінець тривалим дипломатичним суперечкам.

У Будапешті голосування відбулося після зустрічі прем’єр-міністра Швеції Ульфа Крістерссона і його угорського колеги Віктора Орбана, під час якої вони погодилися відкласти свої розбіжності, заявивши, що “готові померти один за одного”.

Дві країни підписали нову військову угоду під час спільної пресконференції в угорській столиці, на якій Швеція пообіцяла продати додаткові чотири нових літаки Gripen Угорщині.

Зауважимо, глава уряду Угорщини Віктор Орбан заявив, що він рекомендує парламентаріям проголосувати за вступ Швеції до НАТО, оскільки це зміцнює “безпеку Угорщини”.

Орбан також заявив, що працюватиме над “припиненням вбивств і руйнувань в Україні, де сотні тисяч осіб загинуло, а мільйони покинули свою Батьківщину”.

Швеція та Фінляндія подали заявку на вступ до НАТО після того, як Росія вдерлася в Україну у лютому 2022 року. Тоді як членство Фінляндії закріпили минулого року, заявку Швеції затримали Туреччина та Угорщина.

Усі члени НАТО повинні схвалити заявки від країн, які бажають приєднатися до альянсу.

25 січня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган офіційно схвалив ратифікацію Туреччиною членства Швеції в НАТО.

Російські війська знову завдали удару по одній із теплоелектростанцій ДТЕК.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 7 листопада. Загалом від початку доби відбулося 170 бойових зіткнень.

На фронті загинув військовослужбовець Антон Бондаренко, який раніше працював фіксером для журналістів французьких телеканалів TF1 та LCI під час їхніх поїздок в Україну.

Якщо Європа не змінить власну стратегію щодо України й радикально не посилить тиск на Росію, війна може стати “безкінечною”, а країна, що зазнала нападу, поступово втратить території, попередив колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен.

У російської компанії “Лукойл”, проти якої США запровадили блокувальні санкції, виникли проблеми в Азербайджані, де вона використовувала порт Баку для відправлення нафти з двох родовищ на шельфі Каспійського моря.