Угорщина схвалила вступ Швеції до НАТО
Джерело: The Guardian
26 лютого парламент Угорщини схвалив членство Швеції в НАТО – майже через два роки після того, як історично нейтральна країна подала заявку на приєднання до західного військового альянсу, поклавши у такий спосіб кінець тривалим дипломатичним суперечкам.
У Будапешті голосування відбулося після зустрічі прем’єр-міністра Швеції Ульфа Крістерссона і його угорського колеги Віктора Орбана, під час якої вони погодилися відкласти свої розбіжності, заявивши, що “готові померти один за одного”.
Дві країни підписали нову військову угоду під час спільної пресконференції в угорській столиці, на якій Швеція пообіцяла продати додаткові чотири нових літаки Gripen Угорщині.
Зауважимо, глава уряду Угорщини Віктор Орбан заявив, що він рекомендує парламентаріям проголосувати за вступ Швеції до НАТО, оскільки це зміцнює “безпеку Угорщини”.
Орбан також заявив, що працюватиме над “припиненням вбивств і руйнувань в Україні, де сотні тисяч осіб загинуло, а мільйони покинули свою Батьківщину”.
Швеція та Фінляндія подали заявку на вступ до НАТО після того, як Росія вдерлася в Україну у лютому 2022 року. Тоді як членство Фінляндії закріпили минулого року, заявку Швеції затримали Туреччина та Угорщина.
Усі члени НАТО повинні схвалити заявки від країн, які бажають приєднатися до альянсу.
25 січня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган офіційно схвалив ратифікацію Туреччиною членства Швеції в НАТО.
- Країни НАТО погодили скасування Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) для України.
- Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг прогнозує, що Швеція буде готова приєднатися до НАТО до березня 2024 року.
- Угорщина не має наміру накладати вето на 13-й пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії, оскільки з пакету вдалося виключити положення, що суперечать інтересам Угорщини, зазначив міністр закордонних справ країни Петер Сіярто за підсумками зустрічі із колегами з країн ЄС у Брюсселі.
- Угорщина доєдналась до коаліції країн-учасників НАТО щодо розмінування українських територій.
- Глава служби безпеки Швеції Шарлотта фон Ессен вважає, що Росія становить основну міжнародну загрозу для безпеки країни, існує також підвищений ризик екстремістського насильства з боку ісламістів і ультраправих.
Глава РФ Володимир Путін визнав черги на АЗС та дефіцит окремих марок бензину, попри максимальне завантаження нафтопереробних заводів та використання накопичених резервів.
Криза пального у тимчасово окупованому Криму почала впливати на ринок праці: жителі повідомляють про затримки зарплат, звільнення та вимушені неоплачувані відпустки.
Росія здатна продовжувати війну проти України ще протягом кількох років, попри втрати та економічний тиск. Про це заявив очільник Агентства розвідки Польщі Павел Шота, попередивши, що Кремль може рухатися до подальшої ескалації та тестування НАТО.
28 червня російські війська здійснили авіаційні удари по одному з районів Запоріжжя. Внаслідок чергової атаки загинули двоє цивільних, ще 16 осіб постраждали.
Сили оборони здійснили удари по двох нафтопереробних заводах у Росії, залізничному мосту в тимчасово окупованому Криму, складу боєприпасів на окупованій Донеччині. Також у Генштабу підтвердили ураження заводу “Титан-Барикади” у Волгограді.