Угорщина схвалила вступ Швеції до НАТО

Джерело: The Guardian

26 лютого парламент Угорщини схвалив членство Швеції в НАТО – майже через два роки після того, як історично нейтральна країна подала заявку на приєднання до західного військового альянсу, поклавши у такий спосіб кінець тривалим дипломатичним суперечкам.

У Будапешті голосування відбулося після зустрічі прем’єр-міністра Швеції Ульфа Крістерссона і його угорського колеги Віктора Орбана, під час якої вони погодилися відкласти свої розбіжності, заявивши, що “готові померти один за одного”.

Дві країни підписали нову військову угоду під час спільної пресконференції в угорській столиці, на якій Швеція пообіцяла продати додаткові чотири нових літаки Gripen Угорщині.

Зауважимо, глава уряду Угорщини Віктор Орбан заявив, що він рекомендує парламентаріям проголосувати за вступ Швеції до НАТО, оскільки це зміцнює “безпеку Угорщини”.

Орбан також заявив, що працюватиме над “припиненням вбивств і руйнувань в Україні, де сотні тисяч осіб загинуло, а мільйони покинули свою Батьківщину”.

Швеція та Фінляндія подали заявку на вступ до НАТО після того, як Росія вдерлася в Україну у лютому 2022 року. Тоді як членство Фінляндії закріпили минулого року, заявку Швеції затримали Туреччина та Угорщина.

Усі члени НАТО повинні схвалити заявки від країн, які бажають приєднатися до альянсу.

25 січня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган офіційно схвалив ратифікацію Туреччиною членства Швеції в НАТО.

Російські війська атакували Слобідський район Харкова ракетою-дроном «Бандероль». Внаслідок удару загинула одна людина, ще дев’ятеро отримали поранення, серед них – двоє дітей.

Російські війська завдали удару по Кривому Рогу. Внаслідок атаки виникла пожежа у торговельному центрі, будівля зазнала пошкоджень.

Триває 1614-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ в Україні у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,4 млн осіб.

У Києві внаслідок падіння уламків під час російської атаки зафіксували пожежі у Шевченківському, Солом’янському та Деснянському районах.

Станом на вечір 23 липня у Слов’янську кількість постраждалих збільшилася до 14 осіб внаслідок російського авіаційного удару.