Україна і Норвегія поглиблять співпрацю у сфері ядерної та енергетичної безпеки

Джерело: Міненерго

За результатами зустрічі заступниці міністра енергетики України Світлани Гринчук з делегацією Норвезького агентства з радіаційної та ядерної безпеки (DSA) стало відомо, що Україна та Норвегія поглиблюватимуть співпрацю у сфері ядерної та енергетичної безпеки.

Під час зустрічі сторони обговорили поглиблення співпраці в умовах продовження російських атак на українську енергетичну інфраструктуру.

Світлана Гринчук поінформувала норвезьку сторону про складну ситуацію в енергосистемі України. Наголошувалося на загрозах для ядерної і радіаційної безпеки, які виникають через російські атаки на підстанції та об’єкти системи передачі, які забезпечують електропостачання, зокрема і атомних станцій.

Окремо заступниця міністра акцентувала на загрозах ядерного інциденту у зв’язку з окупацією росіянами найбільшої в Європі атомної електростанції – української ЗАЕС.

Також обговорювалися напрямки міжнародної співпраці для забезпечення ядерної і радіаційної безпеки на об’єкті.

Сторони домовилися поглибити співпрацю у межах укладеного меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством енергетики України та Міністерством закордонних справ Королівства Норвегія про створення двосторонньої робочої групи з питань ядерної захищеності, ядерної безпеки та аварійної готовності.

30 квітня Президент Володимир Зеленський подякував за рішення Норвегії збільшити фінансову підтримку України ще на понад 600 мільйонів доларів. Глава держави запевнив, що переважно кошти спрямують на посилення систем ППО.
Україна та Норвегія “за найближчої нагоди” підпишуть безпекову угоду. Сторони відзначили успішне завершення переговорів стосовно цього питання.
15 квітня міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде повідомив, що Коаліція винищувачів спорядить Україні значну кількість винищувачів F-16, оснащених найновішим озброєнням. Сили оборони зможуть бити у російський тил.

У Службі зовнішньої розвідки України повідомили, що російські архіви припинили видачу справ репресованих за часів сталінських чисток історикам та представникам громадськості. За законодавством РФ справу репресованого може отримати будь-яка зацікавлена особа через 75 років після її закриття. Проте російські бюрократи посилаються на наказ “росархіва” № 38 від 20 березня 2025 року про порядок віднесення документів до “службової інформації обмеженого поширення”.