Україна і Польща домовилися шукати українські родини для дітей, евакуйованих з інтернатів

Джерело: Міністерство соціальної політики України

Україна і Польща домовилися спільно шукати українські родини у Польщі для дітей, евакуйованих з інтернатів через війну.

28 березня у Варшаві під час спільних консультацій урядів України і Польщі Оксана Жолнович, міністерка соціальної політики України, зустрілася з Агнєшкою Дзєм’янович-Бонк, міністеркою сім’ї, праці та соціальної політики Республіки Польща.

На зустрічі сторони ухвалили кілька спільних рішень, які безпосередньо впливають на добробут українців у Польщі, зокрема дітей без батьківського піклування.

Про що домовились:

  • Спільно шукати українські родини, які тимчасово перебувають в Польщі і зможуть брати на виховання дітей, евакуйованих з інтернатів через війну. Україна поверне кожну евакуйовану дитину. Наша мета – щоб ці діти після повернення жили в сімейних формах виховання. А сьогоднішнє рішення – можливість для дітей опинитися в родинній турботі вже зараз.
  • Залучати громадян України для догляду дітей, евакуйованих з українських закладів та переселених до невеликих групових поселень у Польщі. Це дає робочі місця українцям, а діти почуватимуться спокійніше і комфортніше.

Також між країнами поглибиться співпраця у вдосконаленні систем соціального захисту та підтримки населення і приведенні українського законодавства та політик у соціальній сфері у відповідність до стандартів Європейського Союзу.

Міністерство сім’ї, праці та соціальної політики Польщі готове стати амбасадором України під час її інтеграції в Європейський Союз та проведення реформ.

“У всьому, що стосується дітей, ми повинні діяти в їхніх найкращих інтересах. Ми вдячні уряду Польщі за підтримку наших зусиль. Тільки разом ми можемо забезпечити найкращі умови для виховання і розвитку дітей, яких довелося евакуювати з України через російську агресію. Сьогоднішні рішення свідчать про міцне партнерство між нашими державами у соціальній сфері”, – прокоментувала Оксана Жолнович, міністерка соціальної політики України.

2 червня Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що всі країни-члени НАТО погодилися щодо членства України, додавши, що це не може бути частиною переговорів між Києвом і Москвою.

Атака дронів СБУ на бази стратегічної авіації Росії викликала гнів і занепокоєння серед кремлівських посадовців щодо вразливості флоту стратегічної авіації, здатної нести ядерну зброю, повідомляють джерела, наближені до керівництва РФ.

Український оборонно-промисловий комплекс (ОПК) має змогу виготовляти до 10 мільйонів безпілотників щороку, запевнив заступник міністра оборони Олександр Козенко під час виступу на безпековому форумі “Діалог Шангрі-Ла” у Сінгапурі.

У переданому Києву меморандумі російська сторона наполягає на міжнародному визнанні чотирьох областей і Криму, нейтралітеті України та надання статусу російській мові. Примітно, що у тексті меморандуму є також вимога щодо обмеження чисельності ЗСУ.

Згідно з даними аналітиків, ситуація на півночі Сумщини продовжує ускладнюватися через постійний тиск російських військ і великої кількості піхоти. Сили оборони відзначають, що після ураження скупчення противника, їм вдається дуже швидко відновити штурмові групи.