У Варшаві відбулися українсько-польські урядові консультації: про що говорили

Фото: Денис Шмигаль/Telegram

Джерело: Денис Шмигаль/Telegram

Сьогодні, 28 березня, у Варшаві відбулися українсько-польські урядові консультації. Делегацію від України очолив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

“Україна та Польща – стратегічні союзники. Маємо чітко розуміти, наскільки значущою є взаємопідтримка і потенціал нашого співробітництва”, – наголосив глава українського уряду.

Денис Шмигаль повідомив, що урядові команди обох держав обговорили низку питань, які становлять взаємний інтерес у співпраці. Зокрема, велику увагу приділено таким складним темам, як ситуація на кордоні й торгівля в агросекторі, а також визначено напрямок вирішення цих питань.

“Очікуємо від Польщі конкретні відповіді на запропоновані нами кроки. Уже більшу частину з них виконано. Очікуємо заборони Єврокомісією транзиту й експорту з Росії та Білорусі товарів, а також погодження нашої угоди про спільний контроль на пунктах пропуску”, – зазначив прем’єр-міністр України.

Він наголосив, що стратегічні відносини передбачають взаємну довіру та відкритість, здатність до діалогу та компромісу: “Розраховуємо, що сьогоднішні консультації принесуть результат і ми знайдемо шляхи врегулювання проблемних питань”.

За підсумками міжурядових консультацій  ухвалено спільну заяву.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.