Україна отримала десятий транш макрофінансової допомоги у розмірі 1,5 млрд євро
Джерело: Міністерство фінансів України
Сьогодні, 22 листопада, Україна отримала десятий транш у розмірі 1,5 млрд євро в межах масштабної макрофінансової допомоги від ЄС (МФД+) на 2023 рік.
У 2023 році до держбюджету України надійшло вже 16,5 млрд євро пільгових позикових коштів МФД+. Загальний обсяг фінансування в межах програми передбачено у 18 млрд євро.
Очікується, що останній транш макрофінансової допомоги на 2023 рік Україна отримає до кінця грудня поточного року за умови виконання Україною погоджених сторонами умов структурної політики.
За словами міністра фінансів України Сергія Марченка, Європейський Союз є одним із ключових донорів фінансової допомоги для України. Від початку повномасштабної війни загальний обсяг бюджетної підтримки сягає 23,7 млрд євро.
“Макрофінансова допомога спрямовується на фінансування пріоритетних видатків держбюджету, що дозволяє підтримувати макроекономічну стабільність в турбулентних умовах воєнного стану”, – зазначив Сергій Марченко.
Фінансування у межах МФД+ надається на пільгових умовах: термін погашення кредиту складає 35 років, відсотки та інші платежі за обслуговування боргу замість України компенсуватимуть країни ЄС.
- 22 вересня Україна отримала восьмий транш у розмірі 1,5 млрд євро в межах масштабної макрофінансової допомоги (МФД) від ЄС на 2023 рік.
- 23 жовтня Україна отримала дев’ятий транш у межах масштабної макрофінансової допомоги від ЄС на 2023 рік у розмірі 1,5 млрд євро. До кінця року очікуються ще два транші.
- За даними Державної казначейської служби, за липень 2023 року до загального фонду державного бюджету надійшло 136,7 мільярда гривень.
Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.
У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.
Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.