Україна отримала десятий транш макрофінансової допомоги у розмірі 1,5 млрд євро
Джерело: Міністерство фінансів України
Сьогодні, 22 листопада, Україна отримала десятий транш у розмірі 1,5 млрд євро в межах масштабної макрофінансової допомоги від ЄС (МФД+) на 2023 рік.
У 2023 році до держбюджету України надійшло вже 16,5 млрд євро пільгових позикових коштів МФД+. Загальний обсяг фінансування в межах програми передбачено у 18 млрд євро.
Очікується, що останній транш макрофінансової допомоги на 2023 рік Україна отримає до кінця грудня поточного року за умови виконання Україною погоджених сторонами умов структурної політики.
За словами міністра фінансів України Сергія Марченка, Європейський Союз є одним із ключових донорів фінансової допомоги для України. Від початку повномасштабної війни загальний обсяг бюджетної підтримки сягає 23,7 млрд євро.
“Макрофінансова допомога спрямовується на фінансування пріоритетних видатків держбюджету, що дозволяє підтримувати макроекономічну стабільність в турбулентних умовах воєнного стану”, – зазначив Сергій Марченко.
Фінансування у межах МФД+ надається на пільгових умовах: термін погашення кредиту складає 35 років, відсотки та інші платежі за обслуговування боргу замість України компенсуватимуть країни ЄС.
- 22 вересня Україна отримала восьмий транш у розмірі 1,5 млрд євро в межах масштабної макрофінансової допомоги (МФД) від ЄС на 2023 рік.
- 23 жовтня Україна отримала дев’ятий транш у межах масштабної макрофінансової допомоги від ЄС на 2023 рік у розмірі 1,5 млрд євро. До кінця року очікуються ще два транші.
- За даними Державної казначейської служби, за липень 2023 року до загального фонду державного бюджету надійшло 136,7 мільярда гривень.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.