Україна пропонує партнерам узяти під патронат окремі напрямки розмінування
Джерело: Міністерство економіки України
Міністерка економіки України Юлія Свириденко повідомила, що одним з інноваційних підходів до розмінування території України є пропозиція партнерам узяти під патронат певний напрямок роботи у цій сфері.
“Масштаби проблеми надзвичайні – понад 170 тисяч гектарів є потенційно забрудненими. Щоб прискорити очищення, ми маємо шукати, пропонувати та реалізувати інноваційні підходи. Наприклад, працюємо над створенням та запуском висококонкурентного ринку послуг з розмінування – до нас цього у світі ніхто не робив. Інший інноваційний підхід, який ми хочемо запропонувати нашим партнерам – узяти під патронат певні напрямки чи сектори роботи”, – розповіла очільниця Мінекономіки під час зустрічі із заступницею помічника секретаря з питань програм та операцій у Бюро з військово-політичних питань (PM) Рейчел Шиллер.
Вона також зазначила, що вже є вдалий приклад – Всесвітня продовольча програма ООН (WFP), Продовольча та сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй (FAO) та Швейцарський фонд протимінної діяльності (FSD) реалізують в Україні спільний проєкт з розмінування земель дрібних фермерів.
“Ми формуватимемо та пропонуватимемо партнерам “пакетні” напрямки, наприклад, розмінування критичної інфраструктури, електромереж, лісу, підводне розмінування і таке інше. Сподіваємось на участь Сполучених Штатів Америки в такій співпраці”, – пояснила Юлія Свириденко.
Під час зустрічі сторони домовились більш детально та предметно обговорити ці ідеї в межах секторальної робочої групи з питань гуманітарного розмінування.
Зустріч відбулася в межах Першої Міжнародної донорської конференції з гуманітарного розмінування України в Загребі 11 жовтня 2023 року.
Довідково. Учасниками Першої Міжнародної донорської конференції щодо гуманітарного розмінування в Україні, яка відбулася у Хорватії, стали представники понад 40 іноземних держав – міністри оборони, закордонних справ, посли та керівники іноземних організацій. Українську делегацію очолювала міністерка економіки України Юлія Свириденко.
За результатами заходу низка країн оголосила про надання Україні підтримки на гуманітарне розмінування. Загалом з урахуванням раніше отриманих на розмінування та інші виклики, повʼязані із війною, коштів та з урахуванням нових пакетів допомоги, про які оголошено на конференції, підтримка сягає майже пів мільярда євро.
- Уряд Швейцарії виділить понад 100 млн євро на гуманітарне розмінування в Україні протягом наступних 4 років. Про допомогу оголосили на зустрічі, яка відбулася в рамках Першої Міжнародної донорської конференції з гуманітарного розмінування України в Загребі 11 жовтня.
- Уряд Норвегії передасть Україні додатково близько 18,5 мільйона доларів на розмінування. Кошти скерують на знешкодження мін та інших вибухових речовин в Україні.
- Хорватія виділить 5 мільйонів євро, а Іспанія – 1,5 мільйона євро на потреби гуманітарного розмінування України.
30 квітня міністерка економіки Юлія Свириденко спільно із міністром фінансів США Скоттом Бессентом підписала Угоду про створення Інвестиційного фонду відбудови США–Україна. Як зауважила міністерка, мовиться про співпрацю на десятиліття вперед.
Орієнтовна вартість робіт з відбудови сучасного корпусу лікарні “Охматдит” становитиме близько 396 мільйонів гривень. Проєктно-кошторисна документація наразі проходить експертизу, а тендер на капітальний ремонт сучасного корпусу оголосять на платформі Prozorro у першій половині травня.
Спецпредставник президента США з питань України Кіт Келлог наголосив, що главі РФ Володимиру Путіну варто визнати зміну ситуації на користь України. Генерал у відставці зауважив, що росіянам, попри шалені втрати у лавах своєї армії, за півтора року не вдалося досягти серйозних здобутків на фронті.
Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді відмовився приїхати до Москви на 9 травня. Про те, що Моді не прийняв запрошення глави РФ Володимира Путіна брати участь в урочистих заходах, повідомив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков.
Компанії McDonald’s і Coca-Cola досі розглядають російський ринок як зону підвищених ризиків і не планують повертатися до діяльності у цій країні, свідчать листи компаній до правозахисної групи B4Ukraine.