Україна пропонує ЄС запровадити жорсткіші санкції проти РФ – Reuters

Джерело: Reuters

Україна звернеться до ЄС наступного тижня з пропозицією розглянути нові заходи для ізоляції Росії, зокрема арешт російських активів та санкції проти деяких покупців російської нафти. Причиною такого кроку стало рішення президента США Дональда Трампа не посилювати санкції проти Росії.

За даними Reuters, українські посадовці підготували “Білу книгу” з пропозиціями щодо більш агресивної та незалежної санкційної політики проти Росії, з огляду на невизначеність подальшої позиції США.

Серед 40 сторінок рекомендацій містяться пропозиції щодо арешту російських активів із подальшою передачею їх Україні, а також запровадження вторинних санкцій проти покупців російської нафти, зокрема іноземних компаній, які сприяють обходу чинних обмежень.

Зазначається, що вторинні санкції, які можуть вплинути на таких великих покупців російської нафти, як Індія та Китай, стали б серйозним кроком, від якого ЄС досі утримувався. Президент США Трамп порушував це питання публічно, але врешті-решт вирішив наразі не вживати заходів.

Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість радикального розширення річної квоти на прийом біженців, щоб надати притулок більшій кількості “білих мешканців” Південно-Африканської Республіки. За даними джерел, йдеться про додаткові 10 тисяч місць для етнічних африканерів, які, на думку президента, зазнають переслідувань.

Політична напруга через війну на Близькому Сході розколола європейську музичну спільноту. Цього року глядачі в Мадриді, Дубліні та Любляні не побачать фінал “Євробачення” у Відні, оскільки національні канали запровадили повний бойкот події через незгоду з політикою організаторів конкурсу.

Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.

Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.

Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.